ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Німчук Василь Васильович

НІМЧУ́К Василь Васильович (06. 07. 1933, с. Довге, нині Хуст. р-ну Закарп. обл. – 26. 11. 2017, там само) – мовознавець. Доктор філологічних наук (1981), професор (1991), член-кореспондент НАНУ (1990). Почес. д-р Ужгород. (2005) та Прикарп. (Івано-Франківськ, 2012) університетів. Премія ім. І. Франка АН УРСР (1985), Всеукр. премія ім. І. Огієнка (2003). Ювіл. медаль П.-Й. Шафарика Кошиц. університету (Словаччина, 1995). Закін. Ужгород. університет (1955). Працював в Інституті мовознавства АН УРСР (1958–91), де від 1986 очолював відділ теорії та історії української мови, та Інституті української мови НАНУ (1991–2017; обидва – Київ): 1991–2017 – завідувач відділу історії української мови, водночас 1998–2008 – директор Голова Укр. ономастич. комісії (від 2008), чл. Укр. нац. правопис. комісії (від 1998). Засн. і гол. ред. ж. «Українська мова» (від 2001). Ініціатор створення Товариства шанувальників і захисників говорів української мови (2017). Учасник 8-ми Міжнар. з’їздів славістів, чл. Міжнар. комітету славістів. Вивчав проблеми слов’ян. та укр. глото- та діалектогенезу, укр.-пд.-слов’ян. мовних паралелей, слов’ян. ономастики, найархаїчніших станів укр. лексич. системи; старосло­в’ян. мови сх.-слов’ян. редакції; заклав основи діахрон. лінгвогеографії та картографування. Розробив проект багатотом. «Історії української мови», автор окремих розділів у томах «Морфологія» (1978), «Синтаксис», «Лексика і фразеологія» (обидва – 1983; усі – Київ). Уклав «Хрестоматію з історії української мови Х–ХІІІ ст.» (Ж., 2015) – найповніше хрестоматійне зібр. текстів (60 пам’я­ток), що вичерпно окреслює джерел. базу укр. істор.-мовних студій цього періоду. Розробив «Правила видання пам’яток, писаних українською мовою та церковно­слов’янською української редакції (проект)» (К., 1995), де сформульовано теор.-методол. засади укр. лінгвіст. едицій. джерелознавства. Підготував до вид. низку джерел укр. писемності, серед них – «Лексикон словенороський» П. Беринди (1961), «Лексис» Л. Зизанія (1964), «Словник української мови» П. Білецького-Носенка (1966), «Лексикон латинський» Є. Славинецького та «Лексикон словено-латинський» Є. Славинецького й А. Корецького-Сатановського (1973), «Буквар Івана Федорова 1574 р.» (1975), «Граматика» М. Смотрицького (1979), «Грамматіка словенска» Л. Зизанія (1980), трактат «О осмихъ частехъ слова» (1988; усі – Київ). Вивчав мову укр. па­м’яток найдавнішого писем. періоду, довів їхнє укр. походження: Добрилове Євангеліє (1164), Євсевієве Євангеліє (1283), Київський Псалтир (1397), «Слово о полку Ігоровім», Бучацьке Євангеліє (12–13 ст.), Четья Мінея (1489) та ін. Опублікував і дослідив одну з найдавніших глаголич. пам’яток старослов’ян. мови 2-ї пол. 10 ст. – «Київські глаголичні листки» (К., 1983), спростував припущення про те, що це фальсифікат-палімпсест, створ. чес. філологом В. Ганкою в 19 ст. Низку праць присвятив історії формування та розвитку укр. правопису: «Проблеми українського правопису ХХ – початку ХХІ ст.» (К., 2002), «Історія українського правопису: ХVI – ХХ ст. Хрестоматія» (К., 2004). Організатор правопис. реформи, актив. учасник правопис. дискусії; очолив створення проекту «Українського правопису» (1999). Автор низки статей в ЕСУ, енциклопедії «Українська мова».

Пр.: Староукраїнська лексикографія в її зв’язках з російською та білоруською. К., 1980; Префіксальний словотвір дієслів у закарпатських говірках // Структура укр. говорів. К., 1982; Мовознавство на Україні в ХІV–ХVІІ ст. К., 1985; Лексика пам’яток ХІ–ХІІІ ст. як свідчення народної основи давньоруської літературної мови // Жанри і стилі в історії укр. літ. мови. К., 1989; Давньоруська спадщина в лексиці української мови. К., 1992; Українські говори та балканський мовний союз // 11-й Міжнар. з’їзд славістів. Слов’ян. мовознавство: Доп. К., 1993; Проблема українського діалектогенезу // Проблеми сучас. ареалогії. К., 1994; Південні давньоруські говори – основа української мови // Історія української мови: Хрестоматія. К., 1996; Проблеми українського правопису в ХХ ст. // Укр. правопис (проєкт найновішої редакції). К., 1999; Християнство й українська мова // Укр. мова. 2001. № 1; Проблема карпатськоукраїнсько-південнослов’янських лексичних паралелей і збігів // Там само. 2003. № 3–4; Українські переклади Святого Письма // Das Ukrainische als Kirchensprache. Укр. мова в Церквах. Wien, 2005; Походження української мови // Етнічна та етнокультурна історія України: У 3 т. К., 2005. Т. 1, кн. 2; Українська Четья 1489 року. Ж., 2015.

Літ.: Василь Васильович Німчук: Біо­бібліографія до 75-річчя. К., 2008; Мойсієнко В. М. В. В. Німчук у лінгво­укра­їністиці (До 80-річчя з дня народження Василя Васильовича Німчука) // Укр. мова. 2013. № 3; Професор Василь Німчук у спогадах сучасників. Уж., 2018.

Н. В. Пуряєва

Основні праці

Староукраїнська лексикографія в її зв’язках з російською та білоруською. К., 1980; Префіксальний словотвір дієслів у закарпатських говірках // Структура укр. говорів. К., 1982; Мовознавство на Україні в ХІV–ХVІІ ст. К., 1985; Лексика пам’яток ХІ–ХІІІ ст. як свідчення народної основи давньоруської літературної мови // Жанри і стилі в історії укр. літ. мови. К., 1989; Давньоруська спадщина в лексиці української мови. К., 1992; Українські говори та балканський мовний союз // 11-й Міжнар. з’їзд славістів. Слов’ян. мовознавство: Доп. К., 1993; Проблема українського діалектогенезу // Проблеми сучас. ареалогії. К., 1994; Південні давньоруські говори – основа української мови // Історія української мови: Хрестоматія. К., 1996; Проблеми українського правопису в ХХ ст. // Укр. правопис (проєкт найновішої редакції). К., 1999; Християнство й українська мова // Укр. мова. 2001. № 1; Проблема карпатськоукраїнсько-південнослов’янських лексичних паралелей і збігів // Там само. 2003. № 3–4; Українські переклади Святого Письма // Das Ukrainische als Kirchensprache. Укр. мова в Церквах. Wien, 2005; Походження української мови // Етнічна та етнокультурна історія України: У 3 т. К., 2005. Т. 1, кн. 2; Українська Четья 1489 року. Ж., 2015.

Рекомендована література

  1. Василь Васильович Німчук: Біо­бібліографія до 75-річчя. К., 2008;
  2. Мойсієнко В. М. В. В. Німчук у лінгво­укра­їністиці (До 80-річчя з дня народження Василя Васильовича Німчука) // Укр. мова. 2013. № 3;
  3. Професор Василь Німчук у спогадах сучасників. Уж., 2018.
завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Німчук Василь Васильович / Н. В. Пуряєва // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-72416

Том ЕСУ:

23-й

Дата виходу друком тому:

2021

Дата останньої редакції статті:

2021

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

72416

Кількість переглядів цього року:

137

Схожі статті

Андерш
Людина  |  Том 1 | 2001
І. Р. Вихованець
Добош
Людина  |  Том 8 | 2008
М. Г. Железняк
Дубічинський
Людина  |  Том 8 | 2008
Ю. І. Зайцев

Нагору