Кованько Олександр Матвійович
КОВА́НЬКО Олександр Матвійович (04(16). 03. 1856, С.-Петербург — 20. 04. 1919, Одеса) — військовик. Батько Олександра й Андрія Кованьків. Походив зі старовин. укр. козацько-старшин. роду. Генерал-лейтенант (1913). Закін. Микол. інж. училище (1878). Брав участь у рос.-турец. війні 1877–78. Від 1885 командував першою у рос. армії повітроплав. частиною (від 1910 — Офіцер. повітроплав. школа). Засн. вітчизн. школи повітроплавання, особисто здійснив 80 польотів. Уперше у світі використав польоти на аеростатах для наук. дослідж. атмосфери та вивчення впливу польоту на організм людини. Домігся запровадження виробництва аеростатів і дирижаблів у Росії, розробив низку оригін. конструкцій. 1894 запропонував проекти аероплана й повітр. гвинта. Під час рос.-япон. війни 1904–05 командував 1-м Сх.-Сибір. повітроплав. батальйоном, організував бойове застосування прив’язних аеростатів для коригування артилер. вогню та спостереження за противником. Після більшов. перевороту 1917 продовжив працювати на поперед. посаді, у вересні 1918 вийшов у відставку. На поч. 1919 через різке погіршення стану здоров’я виїхав на лікування до Одеси, де й помер.
Рекомендована література
- Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник. Т. 2. К., 1910;
- Пістоленко І. О. Кованько О. М. Віхи біографії і внесок у розвиток аеронавтики // Дослідж. з історії техніки: Зб. наук. пр. К., 2004. Вип. 5.