Німців Поволжя АРСР

Визначення і загальна характеристика

НІ́МЦІВ ПОВО́ЛЖЯ АРСР — адміністративно-територіальна одиниця у складі РРФСР. 1764–68 на за­проше­н­ня рос. імператриці Катерини ІІ (з походже­н­ня німкені) з європ. країн у Поволжя пере­селилося понад 25 тис. німців, які заснували тут понад 100 колоній (тер. сучас. Саратов. і Волгогр. обл. РФ). На поч. 20 ст. було 190 колоній із насел. бл. 400 тис. осіб (пере­важно німці). 1918 декретом РНК РРФСР створ. Автономну обл. німців Поволжя, 1923 пере­творену в Н. П. АРСР. Спочатку адм. центр знаходився у м. Саратов, від 1919 — у м. Маркс­штадт (нині Маркс), від 1922 — у м. Покровськ (нині Енгельс), що був засн. 1754 укр. чумаками як слобода Покровська. Тер. Н. П. АРСР 28 200 км², насел. 605 000 осіб (1939). За пере­писом насел. 1926, проживали 379 630 німців (66,42 %), 116 561 росіянин (20,39 %), 68 561 українець (11,99 %); 1939 — 366 685 німців (60,46 %), 156 027 росіян (25,72 %), 58 248 українців (9,6 %). Структурно Н. П. АРСР складалася із 22-х кантонів (р-нів), українці становили більшість у Покров. (51,3 %) і Старополтав. (44,8 %) р-нах. 1924 нім. мову за­проваджено як другу в діловодстві та мову навч. у школах. 1926 на 3-му зʼїз­ді рад Н. П. АРСР прийнято проект Кон­ституції Н. П. АРСР, що містила положе­н­ня про рівно­пра­вʼя нім., рос. і української мови — офіційне діловодство у р-нах мали вести на мові насел., яке становило більшість, однак цей проект не був затв. ВЦВК РСФРР. Від 1920-х рр. і до 1932 проводили політику українізації, діяли укр. школи. Після нападу Німеч­чини на СРСР від­повід­но до указу президії ВР СРСР від 28 серпня 1941 всіх німців Поволжя депортовано до Алтаю, Сибіру та в Казах­стан, а тер. Н. П. АРСР включено до складу Саратов. і Сталінгр. (нині Волгогр.) обл. РФ.

І. І. Шульга

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю