Новомар’ївка
НОВОМА́Р’ЇВКА — село Вознесенського (до липня 2020 — Братського) району Миколаївської області. У червні 2019 з Новомар’їв. (с. Обухівка), Костуват. (Петрівка Друга, Петрівка Перша), Миролюбів. (Лісове, Юр’ївка), Кам’яно-Костуват. (Кам’янопіль, Прищепівка, П’ятихатки) сільс. рад утвор. Новомар’їв. сільс. об’єднану територіал. громаду (225,85 км2, 2344 особи, 12 сіл), до якої в червні наступ. року зараховано Ганнів. (Воронине, Дарниця, Єлизаветівка, Мостове, Новофедорівка, Цибульки) та Григорів. (Антонівка, Людмилівка, Михайло-Жукове, Орлове Поле, Тимофіївка, Степове) сільс. ради (нині 422,9 км2, 5007 осіб, 26 сіл). Н. знаходиться на р. Комишувата (бере початок на пн. околиці; притока Мертвоводу, бас. Південного Бугу), побл. межі з Кіровогр. обл., за 150 км від обл. центру, 62 км від м. Вознесенськ, 23 км від смт Братське та 6 км від залізнич. ст. Людмилівка. Площа 2 км2. За переписом насел. 2001, проживали 738 осіб: українців — 89,02 %, росіян — 8,13 %, молдован — 2,03 %, вірмен — 0,54 %, білорусів — 0,27 %. В околицях Н. досліджено поселення й курган доби неоліту (0,5 га; зібрано скребки, відщепи, уламки ліпного посуду) та поселення доби неоліту й пізньої бронзи (1,5 га; кременеві скребки, відщепи); побл. с. Обухівка — поселення черняхів. культури (3 га; уламки різноманіт. гончар. посуду). Н. засн. наприкінці 19 ст. як хутір, що належав до Татарів. волості Єлисаветгр. пов. Херсон. губ. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1921–22 — село Микол., 1922–25 — Одес. губ.; 1923–24 — Єлисаветгр., 1924–30 — Зінов’єв. округ; 1932–44 — Одес., від 1944 — Микол. обл. 1923 Н. увійшла до Михайло-Жуків. сільс. ради. 1925 створ. Новомар’їв. сільс. раду. Декілька десятиліть належала до Брат., від 2020 — до Вознесен. р-нів. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від серпня 1941 до березня 1944 — під нім. окупацією. За Всесоюз. переписом насел. 1989, проживали 759 осіб. У Н. — заг.-осв. школа, Будинок культури. Є спорт. комплекс «Дивосвіт». Встановлено пам’ятні знаки жертвам голодомору та воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — поет М. Котенко.
Рекомендована література
- Коваленко А. Від роду до народу й нації. 2019.