Розмір шрифту

A

Новомикільське

НОВОМИКІ́ЛЬСЬКЕ — село Сватівського (до липня 2020 — Кремінського) ра­йону Луганської області. У червні 2020 Новомикіл. сільс. раду при­єд­нано до Сватів. міської обʼ­єд­наної територіал. громади. Н. знаходиться на лівому березі р. Красна (притока Сіверського Дінця), за 165 км від Луганська, 38 км від м. Кремін­на, 16 км від м. Сватове та бл. 15 км від межі з Харків. обл. Площа 5,7 км2. За пере­писом насел. 2001, проживали 1262 особи; нині — бл. 1 тис. осіб (пере­важно українці). Функціонує залізнич. зупин. пункт Щебрець (від­крито 1951), що роз­таш. за 7 км від ст. Кабан­не та 14 км від ст. Сватове. На думку дослідників, виникло у 1-й пол. 18 ст. Спочатку поселе­н­ня мало назву Микольське (на честь діючої Микол. церкви, нині є однойм. парафія). По­ступово насел. пункт пере­творився на слободу Н., що входила в Купʼян. пов. Харків. губ. і належала до Кабан. волості (див. смт Красноріченське). 1874 від­крито церк.-парафіял. школу. 1859 був 281 двір, мешкали 1541 особа; 1885 — від­повід­но 366 і 1936. У 2-й пол. 19 ст. проводили 2 ярмарки на рік. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — у складі Купʼян. округи; 1932–38 — Донец., від 1938 — Луган. (до 1958 та 1970–90 — Ворошиловгр.) обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (освячено памʼят. знак), за­знали сталін. ре­пресій. Від червня 1942 до лютого 1943 — під нім. окупацією. Діяло рад. під­пі­л­ля. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали понад 500 воїнів-земляків, з них 262 загинули (від­крито па­мʼятник). Є брат. могила рад. воїнів-визволителів. 1966 в одному з ярів зна­йдено кістки, зуби (вага одного з них становила 2,8 кг), частини черепа та бивнів мамонта, що нині зберігаються в Кремін. краєзн. музеї. 1972 до­сліджено навколишні кургани, в яких виявили артефакти катакомб. культури. Наконечники стріл, булава, прикраси та ін. речі з новомикіл. курганів були пере­дані в Нац. музей історії України. Від 2017 охороняють гідрол. па­мʼятку природи Лісова прохолода. У Н. — навч.-вихов. комплекс «школа-дитсадок», б-ка, фельд­шер. пункт. Здобули популярність вокал. колективи «Візерунки», «Любисток», «Новомикільські пере­співи». Чимало мешканців за­ймається нар. мистецтвом, зокрема вишива­н­ням і гаптува­н­ням. Серед видат. уродженців — Герой Радянського Союзу В. Вишневецький.

Літ.: Омельченко С. Кремінщина: минуле і сьогоде­н­ня: історична хроніка. Лисичанськ, 1991; Лавка Г. М. Кременщина — оазис Донбас­са: (Историко-краеведческий очерк). Рубежное, 1993; Міста і села України. Луганщина: Істор.-краєзн. нариси. К., 2012.

О. А. Забудкова

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2021
Том ЕСУ:
23
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
72438
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
62
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 2
  • середня позиція у результатах пошуку: 6
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 6):
Бібліографічний опис:

Новомикільське / О. А. Забудкова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-72438.

Novomykilske / O. A. Zabudkova // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2021. – Available at: https://esu.com.ua/article-72438.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору