Розмір шрифту

A

Новоолександрівка смт Луганського району

НОВООЛЕКСА́НДРІВКА — селище міського типу Лугансь­кого (до липня 2020 — Сорокинського) ра­йону Луганської області. 2020 Новоолександрів. селищ. раду (під­порядк. с. Дубівка) зараховано до Молодогвардій. громади. Н. знаходиться у місці впаді­н­ня р. Довжик у Велику Камʼянку (притока Сіверського Дінця), за 12 км від м. Сорокине (до 2016 — Краснодон). Площа 7,6 км2. За пере­писом насел. 2001, проживали 1729 осіб (складає 92,3 % до 1989); станом на 1 січня 2014 — 1572 особи; пере­важно українці та росіяни. Виявлено 2 давніх могильники та 2 окремих кургани. На межі 17–18 ст. в заплаві Великої Камʼянки виникли запороз. хутори Сорокине, Теплянський, Проциків та ін., де містилися опорні пункти для захисту від набігів крим. татар. У 18–19 ст. гол. заня­т­тям мешканців було с. госп-во. Після народже­н­ня сина поміщик Процик на­звав свій хутір Олександрівкою, що пізніше зʼ­єд­нався з Теплянським в одне поселе­н­ня. Від 2-ї пол. 19 ст. у офіц. документах вживають назву Н. Тривалий час належала до Краснян. волості, що входила до Міус. (до 1888) і Таганроз. (1888–1918) округів Області Війська Донського. 1880 на Великій Камʼянці побудовано перший водяний млин. На­прикінці 19 ст. закладені дрібні вугіл. шахти. Багато новоолександрівців за­ймалися ковальством. На поч. 20 ст. було бл. 300 дворів. 1908–11 споруджено Свято-Троїц. церкву, що збереглася донині. У серед. 1910-х рр. від­крито великі шахти, власником яких був під­приємець Ярмаркін. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1919–25 — у складі Донец. губ.; 1932–38 — Донец., від 1938 — Ворошиловгр. (1958–70 та від 1990 — Луган.) обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. У між­воєн. період введено в екс­плуатацію шахти № 3 і № 12. Від 1938 — смт. Від липня 1942 до лютого 1943 — під нім. окупацією. Діяло під­пі­л­ля. У січні 1943 у Краснодоні нацисти вбили новоолександрів. під­пільницю К. Ковальову. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 573 воїни-земляки, з них 310 загинули (встановлено па­мʼятник). Є брат. могила рад. воїнів-визволителів. 1971 новоолександрів. шахтар О. Колесников удостоєний зва­н­ня Героя Соц. Праці. У рад. період також засн. від­діл. Краснодон. птахофабрики та млин потуж. 120 т борошна на добу. 1979 мешкали 2107 осіб. На поч. 2010-х рр. функціонували заг.-осв. школа; Будинок культури, б-ка; лікар. амбулаторія. Від 2014 донині — під контролем сепаратистів т. зв. Луган. нар. респуб­ліки. 2020 по­становою ВР України у складі Молодогвардій. громади зараховано до Луган. р-ну.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2021
Том ЕСУ:
23
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
72465
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
28
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Новоолександрівка смт Луганського району / О. А. Забудкова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-72465.

Novooleksandrivka smt Luhanskoho raionu / O. A. Zabudkova // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2021. – Available at: https://esu.com.ua/article-72465.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору