Новоолександрівка село Бериславського району

НОВООЛЕКСА́НДРІВКА (до 1924 — Кузьмопавлівка) — село Бериславського (до липня 2020 — Нововоронцовського) району Херсонської області. У жовтні 2020 з Новоолександрів., Біляїв. (підпорядк. с. Українка), Гаврилів., Золотобалків., Михайлів. та Петропавлів. (села Майське, Червоне) сільс. рад сформовано Новоолександрів. сільс. об’єднану територіал. громаду (411,4 км², 6060 осіб). Н. знаходиться на правому березі Дніпра (Каховського водосховища), за 125 км від обл. центру, 50 км від м. Берислав і 25 км від смт Нововоронцовка. Пл. 1,6 км². За переписом насел. 2001, проживали 1319 осіб; нині — 1,2 тис. осіб; переважно українці. Проходить автомобіл. шлях Мар’янське (Криворіз. р-н Дніпроп. обл.)–Берислав. Виявлено курганне поле, ливарну майстерню епохи пізньої бронзи та поселення пізньоскіф. періоду. Село засн. 1922 переселенцями з сіл Золота Балка, Костромка (нині Криворіз. р-ну), Мала Лепетиха (нині Кахов. р-ну Херсон. обл.) під назвою Кузьмопавлівка (за ім’ям першого жит. Бабенка Кузьми Павловича). До 1925 — у складі Одес. губ.; до 1923 — Херсон. пов.; 1923–30 — Херсон. округи; 1932–37 — Одес., 1937–44 — Микол., від 1944 — Херсон. обл.; 1923–31 — Качкарів., 1931–35 та 1963–65 — Великоолександрів., 1935–63 та 1965–2020 — Нововоронцов. р-нів. Від 1924 — сучасна назва (за ім’ям дружини Бабенка — Олександри). Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від серед. серпня 1941 до кін. лютого 1944 — під нім. окупацією. На фронтах 2-ї світ вій­ни воювали 50 воїнів-земляків, з них 32 загинули. У 2-х брат. могилах поховано 136 воїнів-земляків. 1966 їм встановлено пам’ятник і закладено алею Слави. У рад. період працював радгосп «Придніпровський» (створ. 1932), за яким було закріплено 5,9 тис. га с.-г. угідь, зокрема й понад 5,5 тис. га орних земель. В ньому переважно займалися виробництвом вовни, а також рибництвом, вирощуванням зерн. та баштан. культур, соняшнику, рицини. Тривалий час Н. належало до Гаврилів. сільс. ради, а 1976 було створ. Новоолександрів. сільс. раду. За Всесоюз. переписом насел. 1989, проживала 1331 особа. У Н. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Тут засн. дит. обл. гастроентерол. санаторій, дит. оздоров. табір ім. Героя Рад. Союзу І. Бережного та пансіонат «Блакитна затока». Є насадження Великоолександрів. лісомислив. господарства. Діє церква Успіння Пресвятої Богородиці. Побл. села збереглися залишки палацу родини Фальц-Фейнів (кін. 19 — поч. 20 ст.; у стилі неоренесансу; раніше географічно належав до с. Гаврилівка, але з утворенням Кахов. водосховища його було відмежовано штуч. затокою Дніпра). 14 вересня 1912 в ньому народився меценат і громад. діяч, барон Князівства Ліхтенштейн Е.-О. Фальц-Фейн.

В. Д. Тартиця, Т. М. Фоменко

Фотоілюстрації

завантажити статтю