НОВООЛЕКСА́НДРІВКА (до 1924 — Кузьмопавлівка) — село Бериславського (до липня 2020 — Нововоронцовського) ра­йону Херсонської області. У жовтні 2020 з Новоолександрів., Біляїв. (під­порядк. с. Українка), Гаврилів., Золотобалків., Михайлів. та Петропавлів. (села Майське, Червоне) сільс. рад сформовано Новоолександрів. сільс. обʼ­єд­нану територіал. громаду (411,4 км2, 6060 осіб). Н. знаходиться на правому березі Дні­пра (Каховського водо­сховища), за 125 км від обл. центру, 50 км від м. Берислав і 25 км від смт Нововоронцовка. Площа 1,6 км2. За пере­писом насел. 2001, проживали 1319 осіб; нині — 1,2 тис. осіб; пере­важно українці. Проходить автомобіл. шлях Марʼянське (Криворіз. р-н Дні­проп. обл.)–Берислав. Виявлено курган­не поле, ливарну майстерню епохи пізньої бронзи та поселе­н­ня пізньоскіф. періоду. Село засн. 1922 пере­селенцями з сіл Золота Балка, Ко­стромка (нині Криворіз. р-ну), Мала Лепетиха (нині Кахов. р-ну Херсон. обл.) під на­звою Кузьмопавлівка (за імʼям першого жит. Бабенка Кузьми Па­вловича). До 1925 — у складі Одес. губ.; до 1923 — Херсон. пов.; 1923–30 — Херсон. округи; 1932–37 — Одес., 1937–44 — Микол., від 1944 — Херсон. обл.; 1923–31 — Качкарів., 1931–35 та 1963–65 — Великоолександрів., 1935–63 та 1965–2020 — Нововоронцов. р-нів. Від 1924 — сучасна назва (за імʼям дружини Бабенка — Олександри). Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від серед. серпня 1941 до кін. лютого 1944 — під нім. окупацією. На фронтах 2-ї світ вій­ни воювали 50 воїнів-земляків, з них 32 загинули. У 2-х брат. могилах поховано 136 воїнів-земляків. 1966 їм встановлено памʼятник і закладено алею Слави. У рад. період працював радгосп «Придні­провський» (створ. 1932), за яким було закріплено 5,9 тис. га с.-г. угідь, зокрема й понад 5,5 тис. га орних земель. В ньому пере­важно за­ймалися виробництвом вовни, а також рибництвом, вирощува­н­ням зерн. та баштан. культур, соняшнику, рицини. Тривалий час Н. належало до Гаврилів. сільс. ради, а 1976 було створ. Новоолександрів. сільс. раду. За Всесоюз. пере­писом насел. 1989, проживала 1331 особа. У Н. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Тут засн. дит. обл. гастроентерол. санаторій, дит. оздоров. табір ім. Героя Рад. Союзу І. Бережного та пансіонат «Блакитна затока». Є насадже­н­ня Великоолександрів. лісомислив. господарства. Діє церква Успі­н­ня Пресвятої Богородиці. Побл. села збереглися залишки палацу родини Фальц-Фейнів (кін. 19 — поч. 20 ст.; у стилі неоренесансу; раніше гео­графічно належав до с. Гаврилівка, але з утворе­н­ням Кахов. водо­сховища його було від­межовано штуч. затокою Дні­пра). 14 вересня 1912 в ньому народився меценат і громад. діяч, барон Князівства Ліхтенштейн Е.-О. Фальц-Фейн.