Новоолександрівка село Бериславського району
НОВООЛЕКСА́НДРІВКА (до 1924 — Кузьмопавлівка) — село Бериславського (до липня 2020 — Нововоронцовського) району Херсонської області. У жовтні 2020 з Новоолександрів., Біляїв. (підпорядк. с. Українка), Гаврилів., Золотобалків., Михайлів. та Петропавлів. (села Майське, Червоне) сільс. рад сформовано Новоолександрів. сільс. об’єднану територіал. громаду (411,4 км2, 6060 осіб). Н. знаходиться на правому березі Дніпра (Каховського водосховища), за 125 км від обл. центру, 50 км від м. Берислав і 25 км від смт Нововоронцовка. Площа 1,6 км2. За переписом насел. 2001, проживали 1319 осіб; нині — 1,2 тис. осіб; переважно українці. Проходить автомобіл. шлях Мар’янське (Криворіз. р-н Дніпроп. обл.)–Берислав. Виявлено курганне поле, ливарну майстерню епохи пізньої бронзи та поселення пізньоскіф. періоду. Село засн. 1922 переселенцями з сіл Золота Балка, Костромка (нині Криворіз. р-ну), Мала Лепетиха (нині Кахов. р-ну Херсон. обл.) під назвою Кузьмопавлівка (за ім’ям першого жит. Бабенка Кузьми Павловича). До 1925 — у складі Одес. губ.; до 1923 — Херсон. пов.; 1923–30 — Херсон. округи; 1932–37 — Одес., 1937–44 — Микол., від 1944 — Херсон. обл.; 1923–31 — Качкарів., 1931–35 та 1963–65 — Великоолександрів., 1935–63 та 1965–2020 — Нововоронцов. р-нів. Від 1924 — сучасна назва (за ім’ям дружини Бабенка — Олександри). Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від серед. серпня 1941 до кін. лютого 1944 — під нім. окупацією. На фронтах 2-ї світ війни воювали 50 воїнів-земляків, з них 32 загинули. У 2-х брат. могилах поховано 136 воїнів-земляків. 1966 їм встановлено пам’ятник і закладено алею Слави. У рад. період працював радгосп «Придніпровський» (створ. 1932), за яким було закріплено 5,9 тис. га с.-г. угідь, зокрема й понад 5,5 тис. га орних земель. В ньому переважно займалися виробництвом вовни, а також рибництвом, вирощуванням зерн. та баштан. культур, соняшнику, рицини. Тривалий час Н. належало до Гаврилів. сільс. ради, а 1976 було створ. Новоолександрів. сільс. раду. За Всесоюз. переписом насел. 1989, проживала 1331 особа. У Н. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Тут засн. дит. обл. гастроентерол. санаторій, дит. оздоров. табір ім. Героя Рад. Союзу І. Бережного та пансіонат «Блакитна затока». Є насадження Великоолександрів. лісомислив. господарства. Діє церква Успіння Пресвятої Богородиці. Побл. села збереглися залишки палацу родини Фальц-Фейнів (кін. 19 — поч. 20 ст.; у стилі неоренесансу; раніше географічно належав до с. Гаврилівка, але з утворенням Кахов. водосховища його було відмежовано штуч. затокою Дніпра). 14 вересня 1912 в ньому народився меценат і громад. діяч, барон Князівства Ліхтенштейн Е.-О. Фальц-Фейн.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
