Новоолексіївка смт Генічеського району

НОВООЛЕКСІ́ЇВКА – селище міського типу Генічеського району Херсонської області. Від 2020 належить до Генічес. громади. Знаходиться за 220 км від обл. центру, 14 км від райцентру та 26 км від пункту пропуску Чонгар на тер. АР Крим. Пл. 5,82 км². За переписом насел. 2001, проживали 10 233 особи (складає 96,5 % до 1989); станом на 1 січня 2020 – 10 114 осіб. Нац. склад: українці (бл. 50 %), крим. татари (30 %), росіяни (18 %), білоруси, вірмени, чеченці, євреї, азербайджанці, грузини та ін. Проходять автомобіл. шляхи Харків–Сімферополь та Генічеськ–Херсон–Одеса. Виникнення Н. пов’язане з прокладенням у 1870-х рр. залізниці Лозова–Сімферополь. 1874 неподалік від с. Новоолексіївка (у рад. період перейменовано на Щорсівку, від 2016 – Олексіївка) розпочато спорудження однойм. залізнич. станції (діє донині; у 2-й пол. 2010-х рр. рух у напрямку ст. Джанкой зупинено). У цей час тут виникло пристанц. поселення, що поступово перетворилося на значне смт (від 1938). Адміністративно Н. належала до Дніпров. пов. Таврій. губ. Мешканці переважно займалися с. госп-вом, зокрема й виноградарством. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Близьке розташування до Криму перетворило Н. на арену запеклих боїв між більшовиками, австро-нім. військами, білогвардійцями та ін. 1923–30 – у складі Мелітоп. округи; 1932–39 – Дніпроп., 1939–44 – Запоріз., від 1944 – Херсон. обл. 1930 створ. плодорозсадниц. радгосп, 1931 – МТС, 1936 – опор. пункт НДІ кукурудзи (пізніше – Генічес. дослідна станція). Жит. зазнали сталін. репресій. Від 15 вересня 1941 до 30 жовтня 1943 – під нім. окупацією. Нацисти розстріляли 22 особи. Під час визволення Н. були вбиті 76 рад. воїнів. На фронтах 2-ї світової війни воювали 576 воїнів-земляків, з них 339 загинули. На їх честь насипано пагорб Слави та встановлено обеліск. 1950 введено в дію консерв. завод, 1963 – відділ. райсільгосптехніки; 1965 на базі елеватора створ. комбінат хлібопродуктів, що став одним з найбільших борошномел. підприємств на Пд. України. 1952 засн. училище механізації с. господарства (від 1954 – ПТУ). Від 2018 тут базується 34-й окремий мотопіхот. батальйон. У Н. – 2 заг.-осв. школи, 2 дитсадки; Будинок культури, б-ка, школа естет. виховання; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Здобули популярність нар. колективи: ансамблі танцю кримськотатар. «Далгалар» і «Лале» та ансамбль нар. пісні «Берегиня». Реліг. громади: православна (Свято-Покров. церква, 2007), мусульман (мечеть Джума-Джамі, 2002), свідків Єгови, євангел. християн-баптистів. Серед видат. уродженців – лікар-офтальмолог Б. Радзіховський. З Н. пов’язане життя співака, нар. арт. України Ф. Мустафаєва.

О. Р. Бурковський