Новооржицьке
Визначення і загальна характеристика
НОВОО́РЖИЦЬКЕ — селище міського типу Лубенського (до липня 2020 — Оржицького) району Полтавської області. У грудні 2019 з Новооржиц. селищ. та Воронинців. (підпорядк. села Козаче, Котляревське, Максимівщина, Новоселівка, Приймівщина) і Черевків. (Заріччя, Сліпорід, Хорошки) сільс. рад Оржиц. р-ну утвор. Новооржиц. селищну об’єднану територіал. громаду (89,84 км2, 3059 осіб, 11 насел. пунктів), до якої у 2-й пол. наступ. року зараховано Бієвец. (Горобії, Єнківці), Духів. (Гінці, Карпилівка), Остапів. (Богодарівка, Макарівщина, Степурі), Тарандинців. (Вили, Губське) сільс. ради Лубен. р-ну та Лазірків., Вишневу (Іванівка, Несено-Іржавець, Нове, Тимки, Хоружівка) сільс. ради Оржиц. р-ну (нині 453 км2, 10 181 особа, 31 насел. пункт). Н. знаходиться на р. В’язівець (притока Сліпороду, бас. Дніпра), за 160 км від Полтави, 35 км від смт Оржиця та 8 км від залізнич. ст. Вили. Площа 2,06 км2. За переписом насел. 2001, проживали 2012 осіб (складає 94,9 % до 1989); станом на 1 січня 2020 — 1753 особи; переважно українці. Історія Н. розпочинається у серед. 1970-х рр. водночас із будівництвом Оржиц. цукр. заводу (введено в експлуатацію 1978; від 2013 — у структурі агропром. групи «Астарта»; поточна потуж. становить 6 тис. т на добу). 1979 нове поселення отримало сучасну назву та статус смт. 2020 після розформування Оржиц. р-ну відійшло до Лубен. р-ну. У Н. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Встановлено пам’ятники ліквідаторам аварії на ЧАЕС і воїнам-афганцям. Тут минули дит. і юнац. роки учасника бойових дій на Донбасі (2014–15), Героя України А. Конопльова.