Новопавлівка село Бердянського району
НОВОПА́ВЛІВКА (1938–2016 — Партизани) — село Бердянського (до липня 2020 — Приморського) району Запорізької області. У червні 2020 Н. зараховано до складу Примор. міської об’єднаної територіал. громади. Знаходиться на правому березі р. Обитічна (впадає в Обитічну затоку Азовського моря), за 20 км від м. Бердянськ, 10 км від м. Приморськ і 15 км від залізнич. ст. Трояни. Площа 5,34 км2. За переписом насел. 2001, проживали 1534 особи, з них назвали рідною мовою українську 85,5 %, рос. — 13,9 %, болгар. — 0,3 %; нині — бл. 1,2 тис. осіб. В околицях досліджено 7 курган. могильників (кількість внутр. комплексів — 26) та 2 окремих кургани (усі — 4 тис. до н. е. — 1-а пол. 2 тис. н. е.). Н. засн. 1860 на місці давніх ногай. поселень Канда-Казли та Канда-Тамголи переселенцями з кубан. станиці Павлівська (нині Краснодар. краю, РФ). У 19 — на поч. 20 ст. оселилися також вихідці з довколиш. насел. пунктів і Полтав., Харків., Воронез., Курської та Орлов. губ. До 1920 Н. перебувала у складі Таврій., 1920–21 — Олександрів., 1921–22 — Запоріз., 1922–25 — Катеринослав. губ.; водночас до 1923 — Бердян. пов. Деякий час належала до Дмитрів. волості. Пізніше Н. стала волос. центром. 1886 було 348 дворів, проживали 2103 особи, діяли школа та молитов. дім (від 1892 — церква Різдва Пресвятої Богородиці). Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Через 20 р. рад. керівництво змінило істор. назву села на честь більшов. партизанів цього періоду. 1923–25 — у складі Бердян., 1925–30 — Мелітоп. округ; 1932–39 — Дніпроп., від 1939 — Запоріз. обл. У березні 1923 із сіл Новопавлів., Андріїв., Дмитрів., Долин., Єлисеїв., Новотроїц., Софіїв., Троян., Успенів. волостей утвор. Новопавлів. р-н. Від грудня 1924 до поч. червня 1925 Н. входила до Андріїв., від поч. червня до грудня 1925 — до Ногай., 1939–62, 1965–2020 — до Примор. р-нів. 1926–39, 1962–65 та від 2020 — село Бердян. р-ну. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від поч. жовтня 1941 до серед. вересня 1943 — під нім. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювали понад 500 новопавлівців, з них 298 загинули. На брат. могилі воїнів-визволителів споруджено монумент. Станом на 1947 до Партизан. сільс. ради належало с. Азов. Наприкінці 1960-х рр. проживали 2,1 тис. осіб. У рад. період місц. с.-г. підприємство мало 8,9 тис. га с.-г. угідь (з них 7,7 тис. га орних земель), виробляло м’ясо-молочну продукцію, вирощувало зерн. культури, практикувало овочівництво та садівництво. У Н. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, клуб, 2 б-ки; амбулаторія заг. практики сімей. медицини, фельдшер. пункт. Діє православна парафія св. Пантелеймона. Серед видат. уродженців — гірн. інж. С. Сторчак, фахівець у галузі механіки твердого деформів. тіла Ю. Шевляков; важкоатлет С. Амелькін; засл. вчитель УРСР, дир. Володимир-Волин. пед. училища (1963–96) І. Губар. Знач. внесок у вивчення Бердян. краю зробили новопавлів. краєзнавці О. Гадючко й О. Калініченко.
Рекомендована література
- Історія краю: [До 65-річчя заснування Примор. р-ну] // Примор. степь. 2004, 13 апр.;
- Есть такое село Партизаны // Там само. 2005, 7 дек.