Новопилипівка

Визначення і загальна характеристика

НОВОПИЛИ́ПІВКА  — колишнє селище міського типу Олександрійської міської ради, нині історична місцевість, житловий масив у південній частині міста Олександрія Кіровоградської області. Знаходиться на лівому березі р. Інгулець (притока Дніпра), на Пн. з’єднується з мікрорайоном багатоповерх. забудови Тинда, від якого відокремлюється вул. Героїв Сталінграда, що є частиною автомобіл. шляху міжнар. значення Знам’янка–Луганськ–Ізварине. Гол. магістралі: 6-го Грудня, Комарова, проспект Соборний. Є залізнич. зупин. пункт Новопилипівка Зна­м’ян. дирекції Одес. залізниці. Поселення Пилипівка заснував у 18 ст. губерн. секретар Пилип Радулович. Згодом почали вживати назви Малопилипівка та Н. 1802–20 — у складі Херсон., 1920–22 — Кременчуц., 1922–25 — Катеринослав. губ.; 1806–1923 — Олександрій. пов. У 19 — на поч. 20 ст. селом володіли поміщики Звенигородські. Тривалий час Н. належала до Звенигород. волості. 1886 було 34 двори, проживали 204 особи; 1916 — відповідно 120 і 641. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–25 — село Олександрій., 1925–30 — Кременчуц. округ; 1932–39 — Дніпроп., від 1939 — Кіровогр. обл. Кілька десятиліть Н. входила до Олександрій. р-ну, від серед. 20 ст. — до Олександрій. міської ради. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від поч. серпня 1941 до поч. грудня 1943 — під нім. окупацією. У 2-й пол. 20 ст. на базі місц. колгоспу був сформований радгосп-технікум. Від 1961 — смт. До поч. 1970-х рр. включено в межі Олександрії. У сх. частині Н. до 2000-х рр. працював Олександрій. рудоремонт. завод. Тут минули дит. і юнац. роки льотчика-космонавта, двічі Героя Рад. Союзу Л. Попова, батько якого працював головою Новопилипів. виконкому.

Завантажити статтю