Новопсков

Визначення і загальна характеристика

НОВОПСКО́В — селище міського типу Старобільського (до липня 2020 — Ново­псковського) ра­йону Луганської області. У жовтні 2015 з Ново­­псков. селищ. й Осинів. сільс. (під­порядк. села Ікове, Макартетине, Тевʼяшеве, Хворостяне) рад утвор. Ново­псков. селищну обʼєд­нану територіал. громаду (перша в Україні, 226,04 км², 12 192 особи, 6 насел. пунктів), до якої у червні 2019 зараховано Заайдарів. сільс. раду, а у червні 2020 — Ганусів. (Пантюхине, Солоне), Донців., Закотнен. (Лисогорівка), Камʼян. (Степне), Новорозсошан., Пісків. (Булавинівка), Рибʼянців. (Писарівка) та Рогів. сільс. ради (нині тер. громади 983,8 км², мешкають 23 387 осіб, належить 21 насел. пункт, зокрема й села Новорозсош і Осинове). Н. знаходиться у межиріч­чі Айдара та Ка­мʼянки (бас. Сіверського Дінця), за 751 км від Києва, 135 км від Луганська, 91 км від м. Сіверськодонецьк, 38 км від м. Старобільськ і бл. 35 км від укр.-рос. кордону. Площа 13,9 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 10 115 осіб (складає 111,6 % до 1989), з них рідною мовою на­звали українську 84,4 %, рос. — 15,4 %; станом на 1 січня 2020 — 9554 особи. На околицях Н. досліджено поселе­н­ня епохи бронзи, курган і 3 могильники з 11-ма курганами. Виник у 1-й пол. 17 ст. під на­звою Зака­мʼянка (істор. датою утворе­н­ня прийнято вважати 1638). У 1708 мешканці брали участь у пов­стан­ні під проводом К. Булавіна, за що регулярні рос. війська вщент зруйнували поселе­н­ня. 1732 за наказом Воронез. губерн. канцелярії його від­новили козаки Острогоз. полку на чолі з сотником Я. Ємановим. 1796–1835 — у складі Слобід.-Укр., 1835–1920 — Харків. губ.; 1797–1923 — Старобіл. пов. Оскільки тут 1829 роз­ташували сформований у Пскові (нині РФ) кірасир. полк, то За­камʼянку пере­йменували на Н. 1864 від­крито церк.-парафіял. школу. Тривалий час Н. належав до Осинів. волості (1923 до неї при­єд­нано Пісчан. волость та утвор. Осинів. р-н). 1885 був 421 двір, проживали 2614 осіб. У цей період збирали 3 ярмарки на рік. 1914 кількість мешканців зросла до 4094 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–25 — у складі Донец. губ.; 1923–30, 1933–38 — Старобіл., влітку 1930 — Луган. округ; 1932–38 — Донец., від 1938 — Луган. (до 1958 та 1970–90 — Ворошиловгр.) обл. 1931–2020 — райцентр. 2020 Н. уві­йшов до складу Старобіл. р-ну. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (померли понад 100 осіб), за­знали сталін. ре­пресій. Від 10 липня 1942 до 23 січня 1943 — під нім. окупацією. Діяло рад. під­пі­л­ля, за участь у якому нацисти стратили понад 90 осіб. Споруджено меморіал рад. воїнам-визволителям, під­пільникам і воїнам-землякам. Є Алея Героїв Рад. Союзу, які народилися у Ново­псков. р-ні. 1956 з появою Ново­псков. від­діле­н­ня Дирекції споруджуваних газо­проводів Н. став стрімко роз­виватися. Через Ново­псков. вузол за добу почали прокачувати понад 200 млн м³ газу. Від 1957 — смт. За рад. часів працював радгосп з від­годівлі великої рогатої худоби та свиней, а до 2007 — також молокозавод. 2020 створ. прикордон­ну комендатуру швидкого реагува­н­ня «Ново­псков». Нині Ново­псков. пром. май­данчик (під­порядк. Сіверськодонец. ліній. вироб. упр. магістрал. газо­проводів ТОВ «Оператор газотранс­порт. системи України») — один із найбільших вузлів газотранс­порт. системи України, через який газ, що по­ступає з РФ, транс­портують на екс­порт в країни Зх. Європи, в пром. та центр. регіони України, а також по­стачають споживачам кількох р-нів Луган. обл. У Н. — Ново­псков. професій. аграр. ліцей, 2 заг.-осв. і 3 до­шкіл. заклади, школа мистецтв, ДЮСШ, Будинок дит. і юнац. творчості; Ново­псковський крає­знавчий музей, 2 Центри культури та до­зві­л­ля, публічна б-ка; лікарня, амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Є парк «Айдар». Знач. успіху досягли нар. хор «Слобожани» (кер. — засл. працівник культури України В. Андрущенко), зразк. хор «Сонечко», вокал. ансамблі «Перлина» і «Junior Bo­mond», фольклор. гурт «Оксамит» (усіма керує засл. працівник культури України Н. Шморгун). Друкують г. «Пере­мога». Потреби вірян забезпечують православна парафія (Всесвят. церква) та громада євангел. християн-баптистів. Охороняють обʼєкти природно-заповід. фонду місц. значе­н­ня: заказники Айдарський (192 га, іхтіол.), Ново­псковський (1186 га, лісовий), Донцівський (298,5 га), Камʼянський (515,5 га; обидва — ландшафтні), Крейдяні скелі (97,2 га), Новорозсошанський (135,4 га), памʼятки природи Осинівська (116 га; усі — ботан.), Осинівські піщаники (5 га, геол.), заповід­ні ур­очища Луг (117 га), Огидне (71 га). Діє популяр. у Сх. Україні санаторій «Перлина». Серед видат. уродженців — вчений-агроном М. Драніщев, хімік І. Ковальов; бандуристка, мистецтво­­знавець Л. Мандзюк; заслужений тренер України з баскетболу В. Брюховецький; Герой Радянського Союзу М. Шморгун. У Н. минули дит. і юнац. роки фахівця у галузі патолог. фізіології В. Шейка.

Літ.: див. Ново­псковський район.

Т. С. Червенко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю