НОВОРО́ЗСОШ (давня назва — Нова Роз­сош) — село Старобільського (до липня 2020 — Ново­псковського) ра­йону Луганської області. Від 2020 належить до Ново­псков. громади. Н. знаходиться на р. Камʼян­ка (притока Айдару, бас. Сіверського Дінця), у місці впаді­н­ня в неї Сухої Плотини, за 10 км від смт Ново­псков. За пере­писом насел. 2001, проживали 2024 особи; нині — 1800 осіб; пере­важно українці. Засн. 1802 під на­звою Плотина. Потім пере­­їхало декілька сімей зі слободи Роз­сош (нині місто Воронез. обл., РФ), які пере­йменували поселе­н­ня в Нову Роз­сош. Тривалий час мала статус слободи та була центром Новорозсошан. волості. До 1923 — у складі Старобіл. пов.; до 1835 — Слобід.-Укр., 1835–1920 — Харків. губ. 1885 було 567 дворів, проживали 3935 осіб, діяли 2 православні церкви (зокрема й Різдва Богородиці), церк.-парафіял. школа, збирали 3 ярмарки на рік. 1910 від­крито земську школу. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–25 — село Донец. губ.; 1923–30, 1933–38 — Старобіл., влітку 1930 — Луган. округ; 1932–38 — Донец., від 1938 — Луган. (до 1958 та 1970–90 — Ворошиловгр.) обл. 1923 з Ка­мʼян. і Новорозсошан. волостей утвор. Камʼян. р-н. Від 1931 — у складі Ново­­псков., від 2020 — Старобіл. р-нів. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 185 осіб), за­знали сталін. ре­пресій. У липні 1942 у Білому Яру загинули бл. 200 рад. воїнів (від­крито памʼят. знак). Від 10 липня 1942 до 19 січня 1943 — під нім. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали понад 500 новорозсошан, з них 318 загинули. Споруджено меморіал воїнам-землякам і памʼятник Неві­домому солдату. У 2-й пол. 1960-х рр. проживали понад 2,4 тис. осіб. У Н. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури; фельдшер.-акушер. пункт. Є джерело мінерал. води «Новорозсошанська». Збереглася камʼяна Свято-Троїц. церква (1872).