Новосадський Борис Іванович
НОВОСА́ДСЬКИЙ Борис Іванович (14. 07. 1880, містечко Меджибіж, нині смт Хмельн. р-ну Хмельн. обл. — березень 1932, Харків) — музичний критик, композитор. Член Асоц. пролетар. музикантів України. Закін. С.-Петербур. університет (1904). Муз. освіту здобув самотужки у вільний від пед. роботи час. Від 1926 — у Харкові, був співроб. г. «Харківський пролетар», працював переважно в галузі музики (1929–32 написав понад 50 рец.). Автор творів для духового оркестру, 6-ти мішаних хорів, солоспівів, масових пісень, камерно-інструм. (Струн. квартет, Прелюдія для струн. квартету, «Елегійна пісня» для скрипки) та фортепіан. (Ноктюрн) композицій. Перші твори Н. засвідчили його приналежність до модерніст. течій, проте переїзд до Харкова, активна участь у муз.-громад. житті (Товариство ім. Леонтовича, Всеукр. товариство рев. музикантів, Асоц. рев. композиторів України) наклали відбиток на світогляд митця («Весняний марш», 1932; «Пильнуй», «Пісня тракториста»). Його твори виконувала О. Колодуб.
Додаткові відомості
- Основні твори
- для хору без супроводу — «Молоді привіт» (1931); для голосу з фортепіано — «Неясний образ» (сл. В. Поліщука), «Айстри» (сл. Олександра Олеся; обидва — 1928), «Колискова» (сл. Т. Шевченка), «Слава комунарам» (сл. Т. Слюсаря), «До наших лав» (сл. В. Сосюри); 2 прелюдії (1921, 1927, на теми укр. нар. пісень); Квартет (1927).
- Основні праці
- До роботи композиторської майстерні при Т-ві // Музика. 1925. № 2.
Рекомендована література
- Вериківський М. Музична творчість периферії // Музика. 1925. № 4;
- Nevermore. Концертна естрада в Харкові // Нове мистецтво. 1926. № 4;
- Борис Іванович Новосадський: [Некролог] // Рад. музика. 1933. №1.
Завантажити статтю
Людина 