Розмір шрифту

A

Новоселиця село Хмельницького району

НОВОСЕ́ЛИЦЯ — село Хмельницького (до липня 2020 — Старокостянтинівського) ра­йону Хмельницької області. 2020 у складі Миролюбнен. сільс. ради зараховано до Миролюбнен. сільс. обʼ­єд­наної територіал. громади. Н. знаходиться на правому березі р. Іква (притока Пів­ден­ного Бугу), в місці впаді­н­ня в неї малої р. Без­імен­на; за бл. 50 км від Хмельницького, 35 км від м. Старокостянтинів і 2 км від с. Миролюбне. Площа 1,13 км2. За пере­писом насел. 2001, проживали 525 осіб; станом на 2016 — 353 особи; пере­важно українці. У 19 ст. тут зна­йдено кілька римських монет. Н. вперше згадується у писем. джерелах 1593. На той час вона належала князям Острозьким. Пізніше власниками були магнати Заславські та Санґушки, від 1725 — Ґіжицькі. Жит. брали участь у Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького та гайдамац. русі. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у межах Рос. імперії. 1793–95 — у складі Ізя­слав., 1795–96 — Поділ. намісництв; 1797–1804 — Поділ., 1804–1925 — Волин. губ.; 1793–1923 — Старокостянтинів. пов. 1820 Л. Ґіжицький побудував тут палац у стилі романтизму з елементами неоготики (нині памʼятка архітектури нац. значе­н­ня, в якій функціонує профес. аграр. ліцей), а побл. нього був закладений Новоселицький парк (нині памʼятка садово-парк. мистецтва заг.-держ. значе­н­ня). Тривалий час село належало до Сковородец. волості. 1905 було 129 дворів, проживали 517 осіб. Від поч. 1910-х рр. Новоселиц. маєток належав магнату Й. Потоцькому, який здавав його в оренду по­друж­жю С. Щуцькому та С. Кос­сак-Щуцькій. У ході 1-ї світової вій­ни палац за­знав руйнувань. 1922 у Кракові С. Кос­сак-Щуцька опублікувала біогр. повість «Pożoga. Wspomnienie z Wo­łynia 1917–1919». У 1923–30 — село Шепетів. округи; 1932–37 — Вінн., від 1937 — Камʼянець-Поділ. (від 1954 — Хмельн.) обл.; 1923–2020 — Старокостянтинів., від 2020 — Хмельн. р-нів. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім. окупацією. Кілька десятиліть існувала Новоселиц. сільс. рада. Згодом Н. уві­йшла до Морозів., 1979 — до Миролюбнен. сільс. рад. Діють дитсадок; клуб і б-ка.

Літ.: Со­пронюк М. В. Новоселиця у плині десятиліть: Краєзн. нарис. Хм., 2010.

І. О. Катренюк, Н. В. Романюк

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
23
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
72520
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
61
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 328
  • середня позиція у результатах пошуку: 11
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 11): 20.3% ★☆☆☆☆
Бібліографічний опис:

Новоселиця село Хмельницького району / І. О. Катренюк, Н. В. Романюк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-72520.

Novoselytsia selo Khmelnytskoho raionu / I. O. Katreniuk, N. V. Romaniuk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2021, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-72520.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору