Новоселиця село Хмельницького району

НОВОСЕ́ЛИЦЯ  — село Хмельницького (до липня 2020 — Старокостянтинівського) району Хмельницької області. 2020 у складі Миролюбнен. сільс. ради зараховано до Миролюбнен. сільс. об’єднаної територіал. громади. Н. знаходиться на правому березі р. Іква (притока Південного Бугу), в місці впадіння в неї малої р. Безіменна; за бл. 50 км від Хмельницького, 35 км від м. Старокостянтинів і 2 км від с. Миролюбне. Площа 1,13 км². За переписом насел. 2001, проживали 525 осіб; станом на 2016 — 353 особи; переважно українці. У 19 ст. тут знайдено кілька римських монет. Н. вперше згадується у писем. джерелах 1593. На той час вона належала князям Острозьким. Пізніше власниками були магнати Заславські та Санґушки, від 1725 — Ґіжицькі. Жит. брали участь у Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького та гайдамац. русі. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у межах Рос. імперії. 1793–95 — у складі Ізя­слав., 1795–96 — Поділ. намісництв; 1797–1804 — Поділ., 1804–1925 — Волин. губ.; 1793–1923 — Старокостянтинів. пов. 1820 Л. Ґіжицький побудував тут палац у стилі романтизму з елементами неоготики (нині пам’ятка архітектури нац. значення, в якій функціонує профес. аграр. ліцей), а побл. нього був закладений Новоселицький парк (нині пам’ятка садово-парк. мистецтва заг.-держ. значення). Тривалий час село належало до Сковородец. волості. 1905 було 129 дворів, проживали 517 осіб. Від поч. 1910-х рр. Новоселиц. маєток належав магнату Й. Потоцькому, який здавав його в оренду подружжю С. Щуцькому та С. Коссак-Щуцькій. У ході 1-ї світової вій­ни палац зазнав руйнувань. 1922 у Кракові С. Коссак-Щуцька опублікувала біогр. повість «Pożoga. Wspomnienie z Wo­łynia 1917–1919». У 1923–30 — село Шепетів. округи; 1932–37 — Вінн., від 1937 — Кам’янець-Поділ. (від 1954 — Хмельн.) обл.; 1923–2020 — Старокостянтинів., від 2020 — Хмельн. р-нів. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім. окупацією. Кілька десятиліть існувала Новоселиц. сільс. рада. Згодом Н. увійшла до Морозів., 1979 — до Миролюбнен. сільс. рад. Діють дитсадок; клуб і б-ка.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю