Розмір шрифту

A

Новоселиця село Черкаського району

НОВОСЕ́ЛИЦЯ — село Черкаського (до липня 2020 — Чигиринського) ра­йону Черкаської області. 2020 Новоселиц. сільс. раду (під­порядк. села Полуднівка, Рублівка та Чмирівка) зараховано до складу Чигирин. міської обʼ­єд­наної територіал. громади. Н. знаходиться на правому березі р. Тясмин (притока Дні­пра), у місці впаді­н­ня в неї малої р. Потік (13 км; ін. назви: Полуднівка, Сріблянка), що бере початок на пд.-сх. околиці с. Головківка Медведів. громади (див. Медведівка), також протікає через с. Полуднівка. Неподалік від Н. на Пд. лежать села Рублівка, Чмирівка та Суботів. Від­стань до Черкас становить 50 км, до залізнич. ст. Фундукліївка у смт Олександрівка Кіровогр. обл. — 30 км, до м. Чигирин — 20 км. Пл. Н. 2,44 км2. За пере­писом насел. 2001, проживали 622 особи; нині — 680 осіб; пере­важно українці. Значну археол. цін­ність становлять навколишні кургани (зокрема й Харченкова Могила), багатошар. археол. памʼятка Молюхів Бугор, поселе­н­ня Загорожа (зна­йдено матеріали неоліту, епохи бронзи, ран­нього заліз. віку, 5–7 та 16–17 ст.), Тетянчино (неоліту), Панський Острів (енеоліту, епохи бронзи, ран­нього заліз. віку), Десятини (3 тис. до н. е., ямної культури), Довгий Острів (доби бронзи), Нечаєв Горб (ран­нього заліз. віку), Панське (5–7 ст.), городища Полуднівка (11–8 ст. до н. е., чорноліс. культури) та Турецький Вал (ран­нього заліз. віку). Виявлено артефакти черняхів. і пеньків. культур. Н. як невелику козац. слободу заснував на поч. 17 ст. чигирин. під­староста та сотник М. Хмельницький. Жит. брали участь у Визв. вій­ні, яку роз­почав його син Б. Хмельницький; пізніше — в гайдамац. русі та Коліївщині. У 1-й пол. 17 ст. ці землі належали до Корсун. і Чигирин. староств; у 2-й пол. 17 — на поч. 18 ст. з пере­рвами — до Чигирин. полку. Здавна тут почали роз­виватися млинарство та різноманітні ремесла, зокрема й ковальство, ткацтво, сукнарство. Про наявність православ. парафії достовірно ві­домо з істор. джерел 1724. У 1729 збудовано новий деревʼя­ний храм, що 1819 згорів. Після 2-го поділу Польщі 1793 Н. ві­ді­йшла до Рос. імперії. 1795–96 — у складі Вознесен. намісництва; 1797–1920, 1922–25 — Київ., 1920–22 — Кременчуц. губ.; 1795–1923 — Чигирин. пов. 1808 було 79 дворів, проживали 895 осіб. 1825 зведено камʼяну церкву великомученика Георгія (1939 зруйновано за наказом парт. кер-ва). На поч. 1860-х рр. мешкали 2112 осіб. Кілька десятиліть існувала Новоселиц. волость, яка станом на 1886 складалася з 9-ти поселень, зокрема й Н. (164 двори, 1170 жит.), сіл Івківці (від­повід­но 269 і 1100; нині Медведів. громади Черкас. р-ну), Полуднівка (111 і 734) та х. Чмирівка (91 і 640). У 1877 місц. селяни брали участь у русі Чигирин. змова, організованому гуртком народників «Таємна дружина». Від кін. 1880-х рр. до 1923 Н. належала до Суботів. волості. 1900 у Н. було 402 двори, проживали 2665 осіб; у с. Івківці — від­повід­но 350 і 1848; у с. Полуднівка — 205 і 1191; на х. Рублівка — 73 і 144; на х. Чмирівка — 134 і 345. На поч. 20 ст. мешканці за­ймалися пере­важно хліборобством, дехто — виробництвом селян. дере­вʼяних возів; з 1569 дес. землі селянам належало 1503 дес., церкві — 43 дес., пред­ставникам ін. станів — 23 дес. Працювали 12 вітряних млинів. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–27 — у складі Черкас., 1927–30 — Шевченків. округ; 1932–39 — Київ., 1939–54 — Кіровогр., від 1954 — Черкас. обл.; 1923–25 — Головків., 1925–31 — Медведів., 1931–2020 — Чигирин., від 2020 — Черкас. р-нів. 1923 утвор. Новоселиц. сільс. раду. Тоді ж у Н. було 604 двори, проживали 2324 особи; у с. Полуднівка — від­повід­но 302 і 1211; на х. Рублівка — 105 і 422; на х. Чмирівка — 203 і 906. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від кін. серпня 1941 до 17 грудня 1943 — під нім. окупацією. Діяло під­пі­л­ля. Чмирівчанин П. Дубовий був командиром партизан. загону, що базувався в Холодному Яру. 14 жовт­ня 1943 Н. була частково спалена. Встановлено памʼятник воїнам-землякам і воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. 2007 у Н. проведено 1-у істор.-краєзн. учнів. конф. «Село Новоселиця: історія і сучасність», учасниками якої також були й черкас. історики (матеріали ви­ступів у тому ж році ви­дано у Черкасах). Пізніше Новоселиц. заг.-осв. школу закрили. Нині працюють с.-г. під­приємства «Біо­агро­пром», «Світанок» і «Тясмин». Функціонують Будинок культури, б-ка; фельд­шер.-акушер. пункт. У Полуднівці збереглася деревʼяна церква св. Михайла (1905). Серед видат. уродженців Н. — генетик, селекціонер рослин, Герой України В. Моргун, лікар-гігієніст, громад. діяч М. Кудрицький. Вихідцями з Чмирівки є більшов. діяч Наум і його син військовик Іван Дубові, яких 1938 ре­пресували.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2021
Том ЕСУ:
23
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
72522
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
180
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 99
  • середня позиція у результатах пошуку: 8
  • переходи на сторінку: 3
  • частка переходів (для позиції 8): 101% ★★★★☆
Бібліографічний опис:

Новоселиця село Черкаського району / А. І. Шушківський // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-72522.

Novoselytsia selo Cherkaskoho raionu / A. I. Shushkivskyi // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2021. – Available at: https://esu.com.ua/article-72522.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору