Новоселівка село Білгород-Дністровського району
НОВОСЕ́ЛІВКА (до 1918 — Гура-Чилігідер, 1918–40, 1941–44 — Сатул-Ноу, 1940–41, 1944–48 — Сатунове) — село Білгород-Дністровського (до липня 2020 — Саратського) району Одеської області. 2020 Новоселів. сільс. раду (81,58 км2) зараховано до Сарат. громади. Н. знаходиться у місці впадіння р. Чилігідер у Когильник, за 5 км від залізнич. ст. Сарата. Площа 3,78 км2. За переписом насел. 2001, проживала 3001 особа; станом на поч. 2020 — 3140 осіб; переважно молдовани (93 %), а також росіяни, болгари, українці та ін. Проходить автошлях Болград–Арциз. Засн. 1810 молд. переселенцями з Буковини. Спочатку місц. селяни жили в землянках, займалися тваринництвом, рослинництвом і рибальством. Згодом село увійшло до Аккерман. пов. (до 1873 — Бессараб. обл., 1873–1918 — однойм. губ.). Тривалий час Гура-Чилігідер належав до Плахтіїв. волості. 1886 було 133 двори, мешкали 857 осіб, діяли православна церква, школа. Від січня 1918 до 28 червня 1940 та від 25 липня 1941 до кін. серпня 1944 — під румун. владою. Від серпня до грудня 1940 — у складі Аккерман., відтоді — Ізмаїл., від 1954 — Одес. обл. На фронтах 2-ї світової війни було вбито 78 односільчан. Від 1948 — сучасна назва. Нині працює с.-г. вироб. кооператив «Перемога» (7024 га землі), що спеціалізується на садівництві, виноградарстві та тваринництві, а також вирощує зерн. культури. У Н. — навч.-вихов. комплекс, дитсадок; музей історії села «Батьківська хата», Будинок культури, б-ка; амбулаторія сімей. медицини. На Одещині здобули популярність самодіял. колективи «Мерцішор» (єдиний молд. колектив у Сарат. р-ні), «Букурія», «Сирбу-Плачинта» (усі — нар.), «Сперанца», ансамбль «Реал». Пам’ятки архітектури місц. значення: садиб. будинок (кін. 19 ст.), Свято-Михайлів. церква (1912). Встановлено меморіал і пам’ятник воїнам-землякам, які загинули на фронтах відповідно 1-ї та 2-ї світ. воєн. У Н. народилися письменник, літ. і театр. критик П. Пелін, а також багато відомих молд. науковців, культур., держ. і військ. діячів.
Рекомендована література
- Бежан М., Флоря М. Новоселівка — сторінки історії. 2000.