НОВОСЕ́ЛЬЦЕВ Олександр Вікторович (05. 10. 1948, м. Термез, Узбеки­стан) — фахівець у галузі моделюва­н­ня в енергетиці. Доктор технічних наук (1992), професор (2001), член-кореспондент НАНУ (2006). Закін. Київ. політех. ін­ститут (1972). Від 1968 працює в системі НАНУ, спочатку на робітн. та інж., а від 1980 — на наук. посадах: від 2004 — завідувач від­ділу екон. та нормат.-правового регулюва­н­ня в енергетиці, 2006–08 — за­ступник директора з наукової роботи Ін­ституту заг. енергетики; від 2009 — провід­ний науковий спів­робітник від­ділу теплофіз. основ енергоощад. технологій Ін­ституту тех. теплофізики (обидва — Київ). За сумісн. 1999–2003 — професор кафедри електропо­стача­н­ня Нац. тех. університету України «Київ. політех. ін­ститут». Наукові дослідже­н­ня: електро­енергетика, комунал. тепло­енергетика, житл.-комунал. сектор, електротехніка та пром. електроніка. Один із засн. нового наук. напряму з екон.-матем. моделюва­н­ня та про­гнозува­н­ня в енергетиці за умов ринк. від­носин, зокрема роз­робив сучасні під­ходи щодо ви­значе­н­ня цінової рівноваги попиту й пропозиції за умов недосконалої та монополіст. конкуренції в енергетиці, моделі про­гноз. роз­рахунків обсягів і від­повід. економічно об­ґрунтов. оцінок вартості енерго­продуктів, механізми за­охочувал. регулюва­н­ня та екон. стимулю­ва­н­ня діяльності під­приємств паливно-енергет. комплексу до під­вище­н­ня енергоефективності та енерго­збереже­н­ня. Роз­винув енергет. теорію неліній. електр. систем із вентилями, за­пропонував принципи побудови енергобалансів у нестаціонар. електр. колах і системах на основі спряженої симетрії в гілберт. просторі, роз­робив кінемат. моделі руху та побудував теорію параметрич. синтезу автоном. інверторів на цій основі.