Новосілка село Чортківського району

НОВОСІ́ЛКА (до серед. 20 ст. — Новосілка-Костюкова) — село Чортківського (до липня 2020 — Заліщицького) району Тернопільської області. 2020 Новосілків. сільс. раду (23,2 км²) зараховано до Заліщиц. міської об’єднаної територіал. громади. Н. знаходиться на р. Хромова (Хрумова, Громова; притока Серету, бас. Дністра), за 22 км від залізнич. ст. Заліщики та бл. 10 км від межі з Чернів. обл. За переписом насел. 2001, проживала 1691 особа; переважно українці. Проходить автомобіл. шлях Зборів–Козова. Знайдено артефакти пізнього палеоліту, трипіл., комарів.-тшинец., голіград. та черняхів. культур і давньорус. часу. Пам’ятки архітектури: поселення Новосілка ІІ (40–10 тис. до н. е.), Новосілка ІІІ (4–3 тис. до н. е., 15–12 ст. до н. е.), Новосілка ІV (4–3 тис. до н. е.), Новосілка V (13–12 ст. до н. е., 11–7 ст. до н. е.), Новосілка VІ (2–5 ст.), Новосілка VІІІ (11–9 ст. до н. е.), ґрунт. могильник Новосілка VІІ (12–13 ст.) і давній курган Новосілка І (вік не встановлено). Н. вперше згадується у писем. джерелах 1530. Жит. брали участь у Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. Після 1-го поділу Польщі 1772 Н. відійшла до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1900 проживали 2165 греко-католиків, 327 римо-католиків та 112 юдеїв. 1910 мешкали 2600 осіб. 1920–39 — знову під польс. владою. Тоді ж функціонували осередки «Просвіти», «Лугу», «Січі», «Сільського господаря» та ін. укр. т-в. 1921 було 534 двори, проживали 2403 особи; 1931 — відповідно 540 і 2587. У вересні 1939 у Н. увійшли рад. війська. Від грудня того ж року — у складі Терноп. обл.; від 1940 — Заліщиц., від 2020 — Чортків. р-нів. Жит. зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім. окупацією. До серед. 1950-х рр. вело збройну боротьбу підпілля ОУН–УПА. Встановлено пам’ят­ник Борцям за волю України. Станом на 1947 до Новосілко-Костюків. сільс. ради належав х. Перемитівка. У Н. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Пам’ятки архітектури місц. значення: замок Костюків-Володиєвських (17 ст.), мавзолей Шелинських (костел св. Магдалини; 1817), церква св. Михаїла (1900). Серед видат. уродженців — лікар-терапевт В. Василюк, священик УГКЦ, педагог, мовознавець С. Кархут, фахівець у галузі механіки В. Шваб’юк. У Н. двічі гостював письменник Ю. Федькович у свого однополчанина С. Нарівняка (йому присвячено поему «Пуга», 1862). У 1900–44 тут мешкала письменниця К. Попович-Боярська. 1978–82 гол. лікарем Новосілків. дільничної лікарні працював кардіолог І. Плеш.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю