Новосільське село Ізмаїльського району
Визначення і загальна характеристика
НОВОСІ́ЛЬСЬКЕ (до 1947 — Сату-Ноу) — село Ізмаїльського (до липня 2020 — Ренійського) району Одеської області. 2020 Новосіл. сільс. раду зараховано до Реній. міської об’єднаної територіал. громади. Н. знаходиться за 40 км від м. Рені, 25 км від залізнич. ст. Ізмаїл і 8 км від р. Дунай. Є озера Гердешка, Дервент, Ялпуг. Пл. села 3,62 км2. За переписом насел. 2001, проживали 3572 особи; станом на 2019 — 3514 осіб; переважно молдовани (98 %), а також ґаґаузи, болгари, українці, росіяни. Проходить автомобіл. шлях Рені–Ізмаїл. Тут виявлено артефакти 6 тис. до н. е., обстежено городище 2-ї пол. 1 тис. до н. е., забруковану камінням дорогу багато віків тому, вал 7–6 ст. до н. е., оборонні канали римського часу, знайдено візантій. монети. Вперше згадується у середньовіч. писем. джерелах під назвою Вадул Облучицей. Від 1359 навколишні землі входили до Молд. князівства, що пізніше було у васал. залежності від Осман. імперії. На думку дослідників, назва Сату-Ноу (у перекл. з молд. мови — Нове Село) з’явилася після того, як сюди переселилися вихідці із с. Рошкани, що знаходилося неподалік і було зруйноване 1574 під час бою молд.-укр. війська на чолі з господарем Іоаном Воде Лютим з турец.-татар. загонами. Турки у своїх документах село записували як Інікіой (також означає Нове Село). 1813 проживали 71 молд. і 28 болгар. сімей. Згодом оселилися 13 рос. (некрасівців з Добруджі), 3 укр. і 1 грец. сім’я. У 1-й пол. 19 ст. засн. монастир Ферапонта, що діяв до серед. 20 ст. Після кількох рос.-турец. війн, зокрема й 1877–78, у Сату-Ноу встановлено рос. владу. До 1918 — у складі Бессараб. губ. 1918 намагалися утвердити владу більшовики. 1918–40, 1941–44 — під румун. окупацією. У серпні–грудні 1940 Н. належало до Аккерман., відтоді до 1954 — Ізмаїл. обл. УРСР. Від 1954 — у складі Одес. обл. Нині працює с.-г. підприємство «Новосільське». Неподалік села — газокомпресорна станція «Орловка», що забезпечує постачання природ. газу європ. країнам. Функціонують навч.-вихов. комплекс, станція юних натуралістів, дитсадок; Реній. регіон. центр туризму та краєзнавства з краєзн. музеєм, муз. школа, Будинок культури, 2 б-ки; амбулаторія заг. практики сімей. медицини, будинок-інтернат для людей похилого віку. Діє Свято-Микол. церква. Серед видат. уродженців — актор театру і кіно, засл. арт Молд. РСР Д. Карачобану. Тут минули дит. і юнац. роки співака, нар. арт. Молдови С. Фініті.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
