Новоставці

Визначення і загальна характеристика

НОВОСТА́ВЦІ  — село Хмельницького (до липня 2020 — Теофіпольського) району Хмельницької області. У грудні 2018 з Новоставец. (підпорядк. села Коров’є, Кривовілька) та Човгузів. (Антонівка, Вовківці) сільс. рад утвор. Новоставец. сільс. об’єднану територіал. громаду (70,87 км², 2360 осіб), яку 2020 зараховано до Теофіпол. селищ. громади. Н. знаходяться на лівому березі р. Полтва (притока Горині, бас. Прип’яті), за 30 км від залізнич. ст. Суховоля; практично прилягають до пн. околиць смт Теофіполь. Площа 2 км². За переписом насел. 2001, проживали 1012 осіб; переважно українці. За нар. переказами, першими поселенцями були вихідці з с. Хомулки, що знаходилося за бл. 1,5 км і було спалене татарами. Існує легенда й про те, що неподалік існувало с. Ставки. Вперше Н. згадуються 1420 у дарчому акті великого князя литовського Вітовта. Відтоді село належало його слузі П. Ярмолинському. Пізніше ним володіли шляхтичі Синюти, князі Яблонські та Сапєги, поміщики Плачковські. Жит. брали участь у Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького та гайдамац. русі. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у межах Рос. імперії. 1793–95 — у складі Ізя­слав., 1795–96 — Поділ. намісництв; 1797–1804 — Поділ., 1804–1925 — Волин. губ.; 1793–1923 — Старокостянтинів. пов. Тривалий час Н. належали до Теофіпол. волості. 1886 було 117 дворів, мешкали 713 осіб. За Всерос. переписом насел. 1897, кількість мешканців зросла до 1160 осіб, з них 973 православних, 176 римо-католиків. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — село Шепетів. округи; 1932–37 — Вінн., від 1937 — Кам’янець-Поділ. (від 1954 — Хмельн.) обл.; 1923–62, 1965–2020 — Теофіпол., 1962–65 — Волочис., від 2020 — Хмельн. р-нів. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від поч. липня 1941 до поч. березня 1944 — під нім. окупа­цією. 1999 кер. с.-г. ТОВ «Полква» В. Петринюк отримав звання Героя України. Нині працює Новоставец. відділ. філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП», що займається рослинництвом і тваринництвом (утримують 3,7 тис. голів великої рогатої худоби). У Н. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Здобули популярність нар. хоровий колектив ім. А. Ярощука, чол. вокал. колектив «Осокори» та жін. вокал. колектив, якими керує О. Щур. Пам’ятка архітектури місц. значення — Михайлів. церква (1897).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю