Новотроїцьке смт Генічеського району
Визначення і загальна характеристика
НОВОТРО́ЇЦЬКЕ — селище міського типу Генічеського (до липня 2020 — Новотроїцького) району Херсонської області. 2020 з Новотроїц. (підпорядк. села Благовіщенка, Захарівка) та Сивас. селищ. і Василів. (с. Дружелюбівка), Воскресен., Горностаїв., Громів., Дивнен. (села Лиходідівка, Попелак, Свиридонівка), Зеленів. (с. Перемога), Новомикол., Новомихайлів. (Водославка, Маячка), Новопокров. (с. Ясна Поляна), Одрадів., Олександрів. (с. Калинівка), Подів. (с. Качкарівка), Сергіїв. (Вознесенка), Сивашів. (Заозерне, Оверʼянівка, Садове), Федорів. (села Кривий Ріг, Метрополь), Чумацькошляхів. (до 2016 — Володимиро-Іллін.; Катеринівка, Новорепівка, Новоукраїнка, Софіївка), Чкалов. (Воскресенське, Двійне, Ковильне) сільс. рад утвор. Новотроїц. селищну громаду (2172,1 км2, 34 747 осіб, смт Сиваське та 42 села). Н. знаходиться за 164 км від обл. центру та 27 км від залізнич. ст. Новоолексіївка. Площа 12,23 км2. За переписом насел. 2001, проживали 11 865 осіб (складає 94,6 % до 1989); станом на 1 січня 2020 — 10 647 осіб; переважно українці. Проходить автомобіл. шлях Херсон–Каховка–Генічеськ. В околицях Н. обстежено 5 курганів 3 тис. до н. е. — 2 тис. н. е., знайдено ливарну форму доби пізньої бронзи. Спочатку тут був ногай. аул Сарабулат, що вперше згадується в писем. джерелах 1816. У 1860-х рр. на його місці після перекочування ногайців до Туреччини утвор. Н., що стало центром Новотроїц. волості Дніпров. пов. Таврій. губ. 1886 було 256 дворів, проживали 1548 осіб, діяли молитов. будинок, школа, збирали 2 ярмарки на рік. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. У січні–жовтні 1921 — у складі Микол., від жовтня 1921 до жовтня 1922 — Запоріз., відтоді до 1925 — Катеринослав. губ.; 1921–23 — Генічес. пов.; 1923–30 — Мелітопол. округи; 1932–39 — Дніпроп., 1939–44 — Запоріз., від 1944 — Херсон. обл.; 1962–65 та від 2020 — Генічес. р-ну. 1923–62 та 1965–2020 — райцентр. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 12 вересня 1941 до 31 жовтня 1943 — під нім. окупацією. Від 1958 — смт. У рад. період працювали птахокомбінат, маслосиророб., комбікорм., мʼясо-кістк. борошна заводи, харчосмак. ф-ка. Нині у Н. — заг.-осв. школа № 1, ліцей № 2, вечірня заг.-осв. школа, 2 дитсадки; Центр культури та дозвілля, б-ка, муз. школа; лікарня. Друкують г. «Трудова слава». Є Троїц. парк і стадіон «Старт». Здобули популярність козачий хор «Слобода», вокал.-інструм. ансамбль «Слобода», кримськотатар. вокал.-інструм. ансамбль «Сарабулат», духовий оркестр, оркестр нар. інструментів, танц. колектив «Вихиляс». Реліг. громади: православна, євангел. християн-баптистів, свідків Єгови та адвентистів сьомого дня. Встановлено мемор. комплекс на честь воїнів-земляків, які загинули на фронтах 2-ї світової війни, памʼятники Т. Шевченку, меліораторам, жертвам голодомору 1932–33, рад. воїнам-визволителям, ліквідаторам аварії на ЧАЕС, воїнам-афганцям. Серед видат. уродженців — економгеограф, академік НАНУ, Герой України М. Багров, фахівець у галузі механізації с. господарства Г. Кукта, гірн. інж. В. Назимко; живописець, графік О. Минка; актор, заcл. арт. України Я. Кучеревський.
П. М. Збаровський, Ж. А. Смірних
Додаткові відомості
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
