Новотроїцьке родовище вапняку, доломітизованого вапняку та доломіту
НОВОТРО́ЇЦЬКЕ РОДО́ВИЩЕ ВАПНЯКУ́, ДОЛОМІТИЗО́ВАНОГО ВАПНЯКУ́ ТА ДОЛОМІ́ТУ Знаходиться за 1 км на Пн. Зх. від смт Новотроїцьке Волновас. р-ну Донец. обл. Новотроїц. поклади вапняку та доломітів відомі від 1890-х рр. Геол.-розв. роботи проводять від 1926; системат. експлуатацію розпочато 1933. У структур. відношенні родовище належить до пд.-зх. крила Кальміус-Торецької западини у зоні зчленування Приазов. кристаліч. масиву з Донец. складчастою спорудою та приурочене до великої смуги виходів карбонат. порід, що простягаються від с. Роздольне на Сх., через с. Стила, м. Докучаєвськ (усі нині перебувають під контролем сепаратистів Донец. нар. респ.), Новотроїцьке до смт Ольгинка на Зх. Корисні копалини родовища: вапняк звичайний, вапняк флюсовий, вапняк флюсовий доломітизований, доломіт сирий металургійний турней. та нижньої частини візей. ярусів нижнього карбону. Карбонатні породи утворюють пологу монокліналь, нахилену на Пн. Сх. під кутом 7–13°. Підстилаючими породами є відклади нижнього карбону, девону та докембрій. кристалічні утворення. Перекриваються корисні копалини палеоген-неоген-четвертинними відкладами. Родовище карбонат. сировини складається з ряду блоків, обмежених з усіх боків скидами. Численні диз’юнктивні дислокації сприяють розвитку карст. процесів, що приурочені до зон тектон. розломів та пов’язаних з ними зон подрібнення карбонат. порід. Виділяються поверхневі та внутр.-формац. карст. утворення. Характер. особливістю геол. будови родовища є перешарування доломітів з вапняками доломітизованими та вапняками звичайними. Породи родовища різноманітні за структур. особливостями, речовин. складом, проявами вторин. процесів, фіз.-мех. властивостями. Горизонти високоякіс. флюс. карбонат. сировини змінюються шарами нерівномірно доломітизов. вапняків, доломітів із прошарками аргілітів. У деяких горизонтах порода має темний колір за рахунок органіч. та вуглистої речовини. У вапняку звичайному осн. мінерал — кальцит перекристалізований — цементує органоген. кластич. матеріал — детрит, іноді з домішкою глинистого матеріалу; структура органогенна та пелітоморфна, рідше кристалічно-зерниста. Доломіт переважно вапняковистий, встановлено наявність мікрозернистого кальциту; структура кристалів зерниста, рідше мозаїчна. У вапняку доломітизованому переважає пелітоморф. кальцит, наявні доломіт і органоген. детрит; структура зерниста, рідше мозаїчна. Хім. склад (%): доломіту — СаО — 32–33, MgO — 18, SiO(2) –1,12, R(2)O(3) — 0,99–1,24; вапняку доломітизованого — СаО — 39,14, MgO — 13,27, SiO(2) — 1,24. У вапняках, доломітах і вапняках доломітизованих вторинна мінералізація представлена кварцом, піритом, лимонітом, флюоритом, глинистими мінералами. Кремнезем наявний у формі жовен (приурочені до деяких прошарків вапняків) та утворює прожилки кварцу (виповнення тріщин). Родовище ліцензій. пл. 244,2 га складається з 3-х ділянок: Східна («Мехрудник», 137,3 га), Західна (106,7 га) та Барсукова Балки (63,9 га, у спец. дозволі на користування надрами окремо не врахована). Під час проведення детал. геол.-розв. робіт виявлені пром. ділянки I і II доломітні, III вапнякова, Західна, Південно-Західна, VII і VIII доломітні. Середня потуж. продуктив. пластів 46–64 м. За протоколами Держ. комісії із запасів України від 2015 (тис. т): на ділянці Західна вапняку флюсового — В — 1611,0, С1 — 13 472,0; вапняку доломітизованого — В — 2539,0, С1 — 6094,0; доломіту — В — 753,0, С1 — 2101,0; на ділянці Східна — вапняку флюсового — В — 4045,0, С1 — 5024,0; вапняку доломітизованого — В — 7601,0, С1 — 9438,0; доломіту — В — 4666,0, С1 — 5792,0. Запаси підраховані до горизонту з абсолют. позначкою 0 м. 2017 видобуто (тис. т): вапняку доломітизованого — 1452, вапняку флюсового — 2334, доломіту — 758. Нині родовище розробляє відкритим способом Новотроїцьке рудоуправління.
Завантажити статтю
