Новохатній Андрій Олександрович

НОВОХА́ТНІЙ Андрій Олександрович (11. 12. 1925, с. Василівка, нині Новомоск. р-ну Дніпроп. обл. — 06. 02. 2025, м. Трускавець Дрогобицького р-ну Львівської обл) — організатор виробництва. Кандидат технічних наук (1974). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1978). Ордени «За мужність» (1999) та «За заслуги» (2016) 3-го ступеня Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив Львівський політехнічний інститут (1951). Відтоді працював інженером, начальником цеху контрольно-вимірювальних приладів і автоматики Новогрозненського нафтопереробного заводу (РФ); від 1958 — у Лисичанській філії Інституту автоматики Держплану УРСР (Луганська обл.; 1959–87 — директор), яку під його керівництвом 1963 реорганізовано в НДІ керувальних обчислювальних машин, а 1972 — у НВО «Імпульс» (м. Сіверськодонецьк Луганської обл.), що став найбільшим у СРСР науково-виробничим центром. Керував низкою науково-дослідних розробок і впровадженням їх у найважливіших та унікальних системах керування, зокрема АСК «Сирена» (1968–73) та «Олімпіада-80» (1976–80), система наземних і льотних випробувань космічних об’єктів «Темп» (1973–79). Брав участь у впровадженні розробок НВО «Імпульс» у центрах підготовки космонавтів та управлінні польотами (1979–85). Автор книги «События военных лет в памяти школьника — рядового солдата» (Северодонецк, 2010).

Завантажити статтю