Новохатній Андрій Олександрович
НОВОХА́ТНІЙ Андрій Олександрович (11. 12. 1925, с. Василівка, нині Новомоск. р-ну Дніпроп. обл.) – організатор виробництва. Кандидат технічних наук (1974). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1978). Ордени «За мужність» (1999) та «За заслуги» (2016) 3-го ступеня Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Львів. політех. інститут (1951). Відтоді працював інж., нач. цеху контрол.-вимірюв. приладів і автоматики Новогрознен. нафтоперероб. заводу (РФ); від 1958 – у Лисичан. філії Інституту автоматики Держплану УРСР (Луган. обл.; 1959–87 – директор), яку під його керівництвом 1963 реорганізовано в НДІ керувал. обчислювал. машин, а 1972 – у НВО «Імпульс» (м. Сіверськодонецьк Луган. обл.), що став найбільшим у СРСР наук.-вироб. центром. Н. керував низкою н.-д. розробок і впровадженням їх у найважливіших та унікал. системах керування, зокрема АСК «Сирена» (1968–73) та «Олімпіада-80» (1976–80), система назем. і льотних випробувань косміч. об’єктів «Темп» (1973–79). Брав участь у впровадженні розробок НВО «Імпульс» у центрах підготовки космонавтів та упр. польотами (1979–85). Автор кн. «События военных лет в памяти школьника – рядового солдата» (Северодонецк, 2010).
В. Ф. Семистяга