НОВОХОПЕ́РСЬК — місто Воронезької області РФ, райцентр. Знаходиться на правому березі р. Хопер (бас. Дону), за 202 км від обл. центру. Насел. 5855 осіб (2020), пере­важно росіяни. Площа 14 км2. Історично Н. належить до Пн. Слобожанщини і роз­таш. на укр.-рос. етногр. кордоні. Від серед. 17 ст. тут існувало засн. донськими козаками поселе­н­ня При­станське. Його мешканці брали активну участь у пов­­ста­н­нях під проводом С. Разіна (1670–71) та К. Булавіна (1707–09), під час придуше­н­ня остан­нього При­станське було зруйноване. Натомість тут 1710 згідно з роз­порядже­н­ням Петра І та за його кресле­н­ням роз­почато зведе­н­ня фортеці Хоперськ (згодом перейм. у Н.) із верфʼю для будівництва кораблів для Азов. флотилії. 1779 фортеця отримала статус повіт. міста. Першими поселенцями Н. стали пере­важно українці. Місто входило до складу Тамбов. і Саратов. намісництв, від 1802 — Воронез. губ. За пере­писом 1897 українці у Новохопер. пов. становили 15,2 % насел., за пере­писом 1926 у Новохопер. р-ні — 45 % насел. Від 1928 Н. пере­бував у складі Центр.-Чернозем., від 1934 — Воронез. обл. У травні 1943 у Н. роз­почато формува­н­ня 1-ї окремої Чехословац. піхот. бригади (на той час — 3309 солдат і офіцерів, із них 2200 — закарп. українці), що брала участь у визволен­ні Києва та ін. укр. міст. Серед ві­домих уродженців Н. — М. Йор­данський.