Новохоперськ

НОВОХОПЕ́РСЬК  — місто Воронезької області РФ, райцентр. Знаходиться на правому березі р. Хопер (бас. Дону), за 202 км від обл. центру. Насел. 5855 осіб (2020), переважно росіяни. Площа 14 км². Історично Н. належить до Пн. Слобожанщини і розташ. на укр.-рос. етногр. кордоні. Від серед. 17 ст. тут існувало засн. донськими козаками поселення Пристанське. Його мешканці брали активну участь у пов­станнях під проводом С. Разіна (1670–71) та К. Булавіна (1707–09), під час придушення останнього Пристанське було зруйноване. Натомість тут 1710 згідно з розпорядженням Петра І та за його кресленням розпочато зведення фортеці Хоперськ (згодом перейм. у Н.) із верф’ю для будівництва кораблів для Азов. флотилії. 1779 фортеця отримала статус повіт. міста. Першими поселенцями Н. стали переважно українці. Місто входило до складу Тамбов. і Саратов. намісництв, від 1802 — Воронез. губ. За переписом 1897 українці у Новохопер. пов. становили 15,2 % насел., за переписом 1926 у Новохопер. р-ні — 45 % насел. Від 1928 Н. перебував у складі Центр.-Чернозем., від 1934 — Воронез. обл. У травні 1943 у Н. розпочато формування 1-ї окремої Чехословац. піхот. бригади (на той час — 3309 солдат і офіцерів, із них 2200 — закарп. українці), що брала участь у визволенні Києва та ін. укр. міст. Серед відомих уродженців Н. — М. Йорданський.

Завантажити статтю