Новочорторийський парк

Визначення і загальна характеристика

НОВОЧОРТОРИ́ЙСЬКИЙ ПАРК — памʼятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значе­н­ня (від 1972). Роз­таш. у с. Нова Чортория Житомир. р-ну Житомир. обл. Офіційно пл. парку становить 19,2 га. Оскільки він ме­жує із садами, ліс. масивами, луками, заболоч. луками та болотами і ланами, у деяких джерелах за­значено пл. 70 га. Парк знаходиться на березі великого (32 га) ставка, створ. на р. Случ. Пере­пад висот 17 м (від 224 до 241 м). Пере­буває у ві­дан­ні Новочорторий. аграр. коледжу. Засн. на­прикінці 18 — на поч. 19 ст., тоді ж споруджено палац (після більшов. пере­вороту 1917 у ньому роз­міщувалися школа і лікарня, від 1920 — технікум, реорганіз. у ліцей), капличку-мавзолей (1907 на її місці зведено церкву у візант. стилі за проектом арх. А. Прахова, стіни роз­писав М. Нестеров). У 2-й пол. 19 ст. зʼявилася низка госп. споруд. У 1870-х рр. поруч із парком збудовано паровий млин (на той час один із найбільших в Україні, зберігся донині). У 1880-х рр. генерал-лейтенант П. Оржевський, який був власником помістя, звів браму з кованого чавуну на 2-х високих опорах з граніту і прибрам. будиночок та майже повністю пере­будував палац. Частково збереглося оформле­н­ня кімнат — стеля з ліпниною, вітраж (поч. 19 ст.), мармуровий камін (2-а пол. 19 ст.). Великий газон перед палацом був обсажений високими листяними та хвойними деревами. У пд.-сх. напрямку від палацу — альтанка, оточена водою струмка (не збереглася). До 2-ї світової вій­ни в парку налічували понад 100 видів дерев, 1945 — бл. 50. Серед них — рідкісні види модрин (5), ялин (4), сосна Веймутова, багато дерев тополі китайської, ясена, липи, клена гостролистого. 1959 пере­стала діяти дренажна система, рівень ґрунт. вод під­нявся й модрини почали від­мирати. 2000 у парку — 41 вид деревних рослин, зокрема дуб звичайний, ясен звичайний (за­ймав понад 40 % площі), гіркокаштан звичайний, липа серцелиста, клен гостролистий. Траплялися старі дерева модрини європейської, ялини звичайної, сосни Веймутова і чорної. Значну роль ві­ді­гравали насадже­н­ня вільхи чорної (уздовж р. Случ та у пн.-сх. частині парку).

Літ.: Курдюк М. Г. Со­стояние и во­просы вос­становления старин­ных парков // Сохранение и вос­становление старин­ных парков. К., 1982.

Ю. О. Клименко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю