Новояворівськ
НОВОЯ́ВОРІВСЬК (1965–69 — Янтарне, 1969–2008 — Новояворівське) — місто Яворівського району Львівської області. 2020 з Новояворів. міської (підпорядк. села Когути та Стені), Шклів. селищ. (села Солиги та Стадники; див. Шкло), Бердихів. (села Молошковичі, Підлуби), Добростанів. (села Воля-Добростанська, Качмарі, Кертинів), Кам’янобрід., Мужиловичів., Прилбичів., Старичів. (с. Воля-Старицька), Терновиц. (села Ліс, Рулево, Чолгині) сільс. рад утвор. Новояворів. громаду (272,8 км2, 51 605 осіб). Н. знаходиться на межі Розточчя та Надсян. низовини, побл. верхів’я р. Шкло (притока Сяну), за 35 км від обл. центру та 15 км від райцентру. Пл. 9,7 км2. За переписом насел. 2001, проживали 26 483 особи (складає 108,9 % до 1989); станом на 1 січня 2020 — 31 218 осіб; переважно українці. Залізнична ст. Янтарна. Засн. 1965 як с-ще Янтарне для працівників гірн.-хім. комбінату «Сірка». 1969 перейменовано на Новояворівське та надано статус смт. Від 1986 — місто. Від 2008 — сучасна назва. До кін. 2015 тут спорудили 102 будинки заг. житл. пл. 420 тис. м2. Нині працюють підприємства: у галузі будівництва — «Яворівбуд» і «Балмікс»; з виготовлення бетон. виробів — «Обрій»; легкої промисловості — «Йоха-Україна» (трикотажні вироби), «Євростиль» (швейна продукція); харчової промисловості — «Бейкер-Україна» (вафел. продукція). У Н. — професій. ліцей (до 2004 — ПТУ № 65), навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-ліцей», 3 заг.-осв. та 2 початк. школи, міжшкіл. навч.-вироб. комбінат, 5 дитсадків, дит. школа мистецтв; Палац культури «Кристал»; рай. лікарня; відділ. 4-х банків. 2015 засн. міський краєзн. музей, де представлено автентич. яворів. одяг, живописні твори, вироби майстрів худож. оброблення дерева, бісеро-, рогозо- та соломоплетіння, нар. ляльки, сучасні вишиті речі тощо. Діють товариство «Гостинець», міський осередок Союзу українок. Здобули популярність етногр. нар. хор «Нова Яворівщина», вокал. ансамбль «Горлиця» та хореогр. колектив «Весна». Тут починали твор. шлях відомі укр. музиканти та співаки Р. Домішевський, А. Кузьменко (див. Кузьма), М. Хома та ін. 1992 засн. фестиваль сучас. укр. пісні «Молода Галичина» (від 2009 — міжнар.). Новояворів. СДЮШОР «Янтар» є центром підготовки спортсменів олімп. резерву з біатлону, функціонують секції Яворів. ДЮСШ з ігрових видів спорту, боксу, дзюдо. 2009 зведено Льодову арену, що стала майданчиком Львівщини для розвитку хокею та фігур. катання. Тут проводять свої домашні матчі хокейні команда «Леви» (Львів; виступає у Професіонал. хокей. лізі та чемпіонаті України), «Явір» (Яворів; у Західноукр. аматор. лізі та чемпіонаті Львів. обл.), «Галицькі леви» (Н.; у Карпат. молодіж. лізі та юнац. чемпіонатах України). 2003 у Н. засн. Згромадження дочок Матері Божої неустанної помочі. Реліг. громади: УГКЦ (пам’ятка архітектури нац. значення — дерев’яна церква св. Юрія, 1715, перенесена з с. Вільшаниця Яворів. р-ну, що 1989 було зняте з обліку; муров. церква св. Петра і Павла), православна (муров. церква Покрови Пресвятої Богородиці), християн віри євангельської, євангел. християн-баптистів. 1997 встановлено пам’ятники Т. Шевченку й І. Мазепі. Серед видат. уродженців — веслувальниця О. Олефіренко. З Н. пов’язані життя та діяльність майстрині розпису на дереві С. Бабійчук, бандуриста Р.-А. Жеплинського.
Літ.: Дацко В. Яворова віть: Енциклопед. біогр. довід. 2009; Його ж. Сорок вагомих кроків до вершин мистецтва: Ювіл. вид. з нагоди 40-річчя Новояворів. ДШМ. 2013; Юськів В. Місто юності і майбуття: Істор. нарис. 2018 (усі — Львів).
В. І. Дацко
Рекомендована література
- Дацко В. Яворова віть: Енциклопед. біогр. довід. 2009;
- Його ж. Сорок вагомих кроків до вершин мистецтва: Ювіл. вид. з нагоди 40-річчя Новояворів. ДШМ. 2013;
- Юськів В. Місто юності і майбуття: Істор. нарис. 2018 (усі – Львів).