НОГОВІ́ЦИН Олексій Володимирович (01. 03. 1948, с. Сарвижи Кіровської області, РФ) — фахівець у галузі прокатного виробництва та ливарно-деформаційних процесів. Доктор технічних наук (1997). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2003). Закінчив Дні­пропетровський університет (нині Дні­про, 1976). Працював 1970–95 в Ін­ституті чорної металургії НАНУ (Дні­пропетровськ): 1985–95 — завідувач лабораторії математичного моделюва­н­ня металургійних процесів; 1995–2010 — в апараті Міністерства промислової політики України; за сумісництвом від 2006 — професор кафедри механіки пластичності матеріалів і ресурсоощадних процесів Національного технічного університету України «Київський політехнічний ін­ститут»; від 2010 — завідувач від­ділу без­перервного лиття і ливарно-деформаційних процесів, водночас від 2017 — за­ступник директора з науково-технічної роботи Фізико-технологічного ін­ституту металів і сплавів НАНУ (Київ). Наукові дослідже­н­ня: стабілізація процесів без­перервного роз­лива­н­ня та прокатува­н­ня листового металу, під­вище­н­ня якості гаряче- та холоднокатаного листа з чорних і кольорових металів.