Нольде Олександр Емілійович
НО́ЛЬДЕ Олександр Емілійович (20. 08(01. 09). 1873, м. Катеринослав, нині Дніпро — 04. 11. 1919, с-ще Теріокі, нині м. Зеленогорськ, РФ) — історик права. Закін. С.-Петербур. університет (1896), де був залишений для підготовки до професор. звання, а згодом і працював: 1900–12 — приват-доцент кафедри цивіл. права; водночас від 1901 — у Публіч. б-ці: 1905–13 — зав. юрид. відділ.; від 1904 — в Олександрів. ліцеї: 1910–17 — екстраординар. професор кафедри рим. права; 1909–17 — проф. місц. цивіл. права Вищих жін. курсів (усі — С.-Петербург, від 1914 — Петроград). 1907 захистив магістер. дис. «Очерки по истории кодификации местных гражданских законов при графе Сперанском. Попытка кодификации литовско-польского права», 1918 — доктор. дис. «Очерки по истории кодификации местных гражданских законов при графе Сперанском. Кодификация местного права прибалтийских губерний». Від 1917 — екстраординар., від 1918 — ординар. проф. Петрогр. університету. В липні–листопаді 1917 — чл. Юрид. ради при Тимчас. уряді. Досліджував проблеми права власності та спадк. права, історію держ. установ Росії. Смертельно поранений під час спроби нелегально перейти рад.-фін. кордон.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Происхождение части текста действующего Свода гражданских узаконений губерний прибалтийских: Таблица заимствований текста статей из литературного римского права и иноземных кодексов. С.-Петербург, 1912; Два новых закона о внебрачных детях // Вест. граждан. права. 1913 № 8; К. П. Победоносцев и судебная реформа. Петроград, 1915; Отношения между судом и администрацией после издания судебных уставов. Петроград, 1915.
Завантажити статтю
Людина 
