Новосельський Михайло Антонович
Визначення і загальна характеристика
НОВОСЕ́ЛЬСЬКИЙ Михайло Антонович (12. 11. 1949, с. Велика Яромирка Городоцького р-ну Кам’янець-Подільської обл., нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл. — 15. 08. 2010, м. Охтирка Сум. обл.) — архітектор. Заслужений архітектор України (2006). Член НСАУ (2006). Закін. архіт. відділ. Харків. с.-г. інституту (1975). Працював художником-конструктором Бюро інформ. техніки (Вінниця, 1968–73); ст. техніком ВНДПІ «Південдіпроцемент» (Харків, 1973–75); гол. архітектором м. Охтирка (від 1975). Під керівництвом та за участі Н. 1997–98 виконано роботи зі спорудження 10-ти пам’ятників Героям Рад. Союзу та 4-х пам’ятників кавалерам ордена Слави — уродженцям Охтирки та Охтир. р-ну. Автор проектів пам’ят. дощок Б. Антоненку-Давидовичу (1993), П. Ярославському (1995), П. Грабовському (1997), меморіалу охтирчанам, які загинули під час 2-ї світової війни (1994); каплиці на місці явлення Охтирської ікони Божої Матері (2000); пам’ят. знака учаснику встановлення Прапора Перемоги над райхстаґом О. Бересту (2006; усі — Охтирка). Член автор. колективів проектів у Охтирці: реконструкції істор. центру, забудови й реконструкції майдану Соборний, проектів кафе «Алмаз» (1984), Центру культури та дозвілля (1985), адм. приміщення упр. бурових робіт (1989), худож. школи ім. Т. Шевченка (1991), меморіалу воїнам-афганцям (1993), універмагу військторгу (1995), спорткомплексу з готелем «Нафтовик» (1999); пам’ятників Т. Шевченку (Охтирка, 1999; м. Тростянець Сум. обл., 2009).
Додаткові відомості
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
