Новоселицький район

НОВОСЕ́ЛИЦЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходився у південно-східній частині Чернівецької області. Утвор. 1940, ліквідов. 2020. Від липня 1941 до березня 1944 — під румун. окупацією. Станом на 1947 пл. р-ну становила 0,6 тис. км², до нього належали м. Новоселиця та 32 сільс. ради, яким були підпорядк. 35 сіл і хуторів. 1962 були приєднані м. Хотин, сільс. ради Хотин. (1965 відновили) і Садгір. (окрім Васловів., Горішньошеровец. і Шубранец.) р-нів. Станом на 1973 — 0,7 тис. км², 25 сільс. рад, 41 сільс. насел. пункт. За переписом насел. 2001, проживали 87 454 особи (складає 101,1 % до 1989), з них назвали рідною мовою українську 34,1 %, молд. — 54,7 %, румун. — 9,3 %, рос. — 1,8 %; станом на 1 січня 2020 — 76 744 особи. У серед. 2010-х рр. пл. Н. р. становила 738 км², входили Новоселиц. міська та 30 сільс. рад, яким були підпорядк. 42 села. У жовтні 2015 з Мамалигів. (підпорядк. с. Кошуляни), Балковец., Драниц. (с. Негринці), Несвоян. (див. Несвоя), Подвірнен., Стальнів. сільс. рад утвор. Мамалигів. громаду (нині 147,9 км², 11 948 осіб; від 2020 — у складі Дністров. р-ну); у жовтні 2017 з Магал. (села Буда, Остриця, Прут; див. Магала) і Рідків. (див. Рідківці) сільс. рад — Магал. громаду (82,88 км², 9567 осіб); у грудні 2017 — жовтні 2020 з Новоселиц. міської, Берестян., Зеленогай., Диновец., Довжоц., Котелів., Малинів., Маршинец., Рингац. (с. Шишківці), Рокитнен., Слобід. (с. Ревківці) та Строїнец. сільс. рад — Новоселиц. громаду (221 км², 28 402 особи); у червні 2019 — жовтні 2020 з Ванчиковец. (с. Ванчинець), Жилів., Костичан. (села Думени, Новоіванківці), Тарасовец. (див. Тарасівці), Фороснян., Черленів. (див. Черленівка), Щербинец. сільс. рад — Ванчиковец. громаду (171,8 км², 14 441 особа); у жовтні 2020 з Боян. (с. Гай) і Припрут. (с. Боянівка) сільс. рад — Боян. громаду (61,5 км², 6462 особи), тоді ж з Топорів. (Н. р.; див. Топорівці), Бочковец., Грозинец., Колінковец. (усі троє до 2020 належали до Хотин. р-ну) сільс. рад — Топорів. громаду (123,6 км², 11 730 осіб; усі від 2020 — у складі Чернів. р-ну). 2020 Чорнів. сільс. раду (див. Чорнівка) зарахували до Чернів. міської громади. Н. р. лежав на тер. Прут-Дністров. межиріччя. Межував із Заставнів., Хотин., Кельменец., Герцаїв. р-нами Чернів. обл., Чернів. міськрадою та Молдовою й Румунією. Поверхня — хвилясто-пасм. лесова рівнина. Корисні копалини: пісок, глина, гіпс, суглинки, гравій­но-галечник. відклади. Річки: Прут з притоками Рингач, Рокитна, Черлена, Щербинці (бас. Дунаю). Ґрунти: лучні, лучно-чорноземні, чорноземи опідзолені, темно-сірі опідзолені, лучно-болотні. Пл. лісів 10,3 га (осн. породи дерев: дуб, граб, береза, бук). Є Новоселиц. держспецлісництво. Об’єкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значення — Драницький заказник (орнітол., 80 га), пам’ятки природи Буковинка (с. Стальнівці, 14,7 га) та Попелюшка (с. Подвірне, 21 га; обидві — геол., печери); місц. — заказники Прутська Заплава (ландшафт., 805,1 га, села Ванчиківці, Довжок, Драниця, Костричани, Мамалига, Тарасівці), Василишине (орнітол., 22 га, с. Рідківці), па­м’ятки природи Боянівська мінеральна, джерело Магала, Магалянська мінеральна-2, Черленівсь­ка мінеральна-1, Черленівська мінеральна-2 (усі — геол., по 0,3 га), пам’ятки садово-парк. мистецтва Рідківський (5 га) та Чорнівський (8 га) парки. Пром. комплекс р-ну був представлений підприємствами добув., хім., харч. пром-стей, з виробництва кормів для тварин, буд. матеріалів і меблів. Пл. с.-г. угідь 57 180 га, з них орних земель — 44 276 га, багаторіч. насаджень — 4401 га, сіножатей — 2601 га, пасовищ — 5902 га. Спеціалізація с. господарства — рослинництво зернового та тваринництво м’ясо-молоч. напрямів. 2019 с.-г. продукцію виробляли 26 великих агроформувань та 111 фермер. госп-в. У тому ж році функціонували мед. коледж Буковин. мед. університету, г-зія, ліцей (усі — Новоселиця), 17 заг.-осв. шкіл, 16 навч.-вихов. комплексів; 35 Будинків культури та клубів, рай. б-ки для дорослих і дітей, 35 сільс. б-к, 4 початк. мист. навч. заклади, Боян., Ванчиковец., Костичан., Малинів., Мамалигів., Маршинец., Подвірнен. істор., Динів., Слобід. істор.-етногр., Несвоян. істор.-краєзн. музеї; рай. лікарня, 17 амбулаторій заг. практики сімей. медицини, 4 фельдшер.-акушер. і 4 фельд­шер. пункти. Рай. новини висвітлювали г. «Слово правди» (засн. 1944) та «Район-Інфо» (2014). Одинадцять аматор. самодіял. колективів (241 учасник) мали звання «народний». Зони відпочинку: турист.-розважал. комплекс «Сонячна долина», відпочинк. комплекс «Хвиля» (с. Магала), сільс. садиби «Венеція» (с. Тарасівці) та «Мілена» (с. Рідківці). Діяли 99 реліг. громад (православні, християн віри євангельської, євангел. християн-баптистів, адвентистів сьомого дня). Пам’ятки археології нац. значення: Троянів вал у с. Несвоя, курган. могильник розвинутого середньовіччя та періоду Київ. Русі у с. Чорнівка. Знайдено знаряддя кам’яного віку. На тер. Н. р. досліджено низку давніх курганів місц. значення, пам’ятки трипіл., комарів., голіград., липиц., ноуа, лукашів., луки-райковец., черняхів. та ін. культур у селах Балківці, Бояни, Ванчиківці, Гай, Довжок, Жилівка, Костичани, Котелеве, Магала, Малинівка, Мамалига, Маршинці, Негринці, Подвірна, Припруття, Рингач, Рідківці, Рокитне, Слобода, Стальнівці, Тарасівці, Черленівка, Чорнівка, Шишківці та Щербинці. Пам’ятки архітектури: Троїц. церква у с. Магала (1818), Іллін. церква з дзвіницею та мурами (1560; усі — нац. значення), Іллін. церква (1913) у с. Топорівці, Михайлів. церква у с. Балківці (1914), Дмитрів. церква у с. Ванчиківці (1905), дерев’яний вітряк у с. Динівці (кін. 19 — поч. 20 ст.), Микол. церква у с. Маршинці (1858), Успен. церква у с. Негринці (1896), церква Покрови у с. Несвоя (1889), церква Вознесіння Господнього у с. Рідківці (1894), Успен. церква у с. Рокитне (1899), церква Єлизавети у с. Стальнівці (1872), Микол. церква у с. Строїнці (18 ст.), Микол. церква у с. Черленівка (1874). У с. Рідківці зберігся будинок (кін. 19 ст.), в якому 1897–1904 жила письменниця Є. Ярошинська. У с. Бояни встановлено пам’ятник молд. літописцю та політ. діячу Йону Некулче, у с. Слобода — письменниці О. Кобилянській. Серед видат. уродженців — зоотехнік В. Бурлака (с. Котелеве), біохімік О. Даскалюк (с. Рокитне), патофізіолог Г. Кокощук (с. Слобода), фізик С. Мельничук (с. Топорівці), економіст С. Юрій (с. Шишківці), філософ, дипломат І. Боршевич (с. Динівці), історик права С. Іваницький (с. Чорнівка), історики М. Ляхович (с. Бояни), А. Мойсей (с. Тарасівці), М. Юрій (с. Шишківці), правознавці А. Георгіца (с. Малинівка), В. Данчук (с. Котелеве), літературознавець, перекладач М. Богайчук (с. Подвірне), лiтературознавець І. Василашко (с. Топорiвцi), мовознавець Г. Нандріш (с. Магала); поет В. Васкан (с. Котелеве), письменник, перекладач Й. Грубер (с. Бояни), письменник, публіцист, перекладач Г. Криган (с. Тарасівці), політ. діяч, публіцист А. Хвиля (с. Рингач); скульптор М. Білик (с. Топорівці; засл. художник України), живописці Б. Буряк (с. Подвірне), А. Житару (с. Малинівка), художник-монументаліст А. Винту (с. Малинівка), художник-кераміст Я. Славінський (с. Подвірне); сестри співачки Софія (нар. арт. СРСР, України, Молдови, Герой України), Аурелія та Лідія (обидві — засл. арт. України) Ротару (с. Маршинці), цимбаліст Г. Агратина (с. Маршинці), виконавець на нар. муз. інструментах Д. Попичук (с. Магала), композитор, диригент С. Сабадаш (с. Ванчинець), співачка Л. Сандулеса (с. Маршинці; усі — нар. арт. України), скрипаль, майстер виготовлення та виконавець на нар. муз. інструментах Ф. Каптар (с. Костичани), брати трубачі Усачі (с. Несвоя) — Орест, Михайло (обидва — солісти оркестру Великого театру в Москві), Георгій, Павло (обидва — засл. арт. Молд. РСР, виступали у молд. ансамблях «Бу­ку­рія», «Жок» та ін.), Олександр (кер. духового оркестру, дир. Несвоян. Будинку культури), хоровий диригент, співак М. Гулковський (с. Рідківці); самбіст, дзюдоїст О. Ніколайчук (с. Топорівці). 1848 у с. Чорнівка мешкав класик румун. і молд. літ-ри В. Александрі, у 1880-х рр. у с. Топорівці — поет Г. Воробкевич; на поч. 20 ст. у Чорнів. школі вчителював письменник Д. Макогон, 1955–56 у Мамалигів. школі — хімік Д. Паладе; у с. Зелений Гай минуло дитинство письменника Р. Кухарука; після вій­ни в с. Тарасівці бухгалтером у колгоспі працював повний кавалер ордена Слави І. Русанов, 1975–76 у с. Бояни на Всесоюз. н.-д. станції — біолог В. Швець.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю