Новоселицький район

Визначення і загальна характеристика

НОВОСЕ́ЛИЦЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходився у пів­ден­но-східній частині Чернівецької області. Утвор. 1940, ліквідов. 2020. Від липня 1941 до березня 1944 — під румун. окупацією. Станом на 1947 пл. р-ну становила 0,6 тис. км², до нього належали м. Новоселиця та 32 сільс. ради, яким були під­порядк. 35 сіл і хуторів. 1962 були при­єд­нані м. Хотин, сільс. ради Хотин. (1965 від­новили) і Садгір. (окрім Васловів., Горішньошеровец. і Шу­бранец.) р-нів. Станом на 1973 — 0,7 тис. км², 25 сільс. рад, 41 сільс. насел. пункт. За пере­писом насел. 2001, проживали 87 454 особи (складає 101,1 % до 1989), з них на­звали рідною мовою українську 34,1 %, молд. — 54,7 %, румун. — 9,3 %, рос. — 1,8 %; станом на 1 січня 2020 — 76 744 особи. У серед. 2010-х рр. пл. Н. р. становила 738 км², входили Новоселиц. міська та 30 сільс. рад, яким були під­порядк. 42 села. У жовтні 2015 з Мамалигів. (під­порядк. с. Кошуляни), Балковец., Драниц. (с. Негринці), Несвоян. (див. Несвоя), По­двірнен., Стальнів. сільс. рад утвор. Мамалигів. громаду (нині 147,9 км², 11 948 осіб; від 2020 — у складі Дністров. р-ну); у жовтні 2017 з Магал. (села Буда, Остриця, Прут; див. Магала) і Рідків. (див. Рідківці) сільс. рад — Магал. громаду (82,88 км², 9567 осіб); у грудні 2017 — жовтні 2020 з Новоселиц. міської, Берестян., Зеленогай., Диновец., Довжоц., Котелів., Малинів., Маршинец., Рингац. (с. Шишківці), Рокитнен., Слобід. (с. Ревківці) та Строїнец. сільс. рад — Новоселиц. громаду (221 км², 28 402 особи); у червні 2019 — жовтні 2020 з Ванчиковец. (с. Ванчинець), Жилів., Костичан. (села Думени, Новоіванківці), Тарасовец. (див. Тарасівці), Фороснян., Черленів. (див. Черленівка), Щербинец. сільс. рад — Ванчиковец. громаду (171,8 км², 14 441 особа); у жовтні 2020 з Боян. (с. Гай) і Припрут. (с. Боянівка) сільс. рад — Боян. громаду (61,5 км², 6462 особи), тоді ж з Топорів. (Н. р.; див. Топорівці), Бочковец., Грозинец., Колінковец. (усі троє до 2020 належали до Хотин. р-ну) сільс. рад — Топорів. громаду (123,6 км², 11 730 осіб; усі від 2020 — у складі Чернів. р-ну). 2020 Чорнів. сільс. раду (див. Чорнівка) зарахували до Чернів. міської громади. Н. р. лежав на тер. Прут-Дністров. межиріч­чя. Межував із За­ставнів., Хотин., Кельменец., Герцаїв. р-нами Чернів. обл., Чернів. міськрадою та Молдовою й Румунією. Поверх­ня — хвилясто-пасм. лесова рівнина. Корисні копалини: пісок, глина, гіпс, су­глинки, гравій­но-галечник. від­клади. Річки: Прут з притоками Рингач, Рокитна, Черлена, Щербинці (бас. Дунаю). Ґрунти: лучні, лучно-чорноземні, чорноземи опідзолені, темно-сірі опідзолені, лучно-болотні. Пл. лісів 10,3 га (осн. породи дерев: дуб, граб, береза, бук). Є Новоселиц. держспецлісництво. Обʼєкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значе­н­ня — Драницький заказник (орнітол., 80 га), памʼятки природи Буковинка (с. Стальнівці, 14,7 га) та Попелюшка (с. По­двірне, 21 га; обидві — геол., печери); місц. — заказники Прутська Заплава (ландшафт., 805,1 га, села Ванчиківці, Довжок, Драниця, Костричани, Мамалига, Тарасівці), Василишине (орнітол., 22 га, с. Рідківці), па­мʼятки природи Боянівська мінеральна, джерело Магала, Магалянська мінеральна-2, Черленівсь­ка мінеральна-1, Черленівська мінеральна-2 (усі — геол., по 0,3 га), памʼятки садово-парк. мистецтва Рідківський (5 га) та Чорнівський (8 га) парки. Пром. комплекс р-ну був пред­ставлений під­приємствами добув., хім., харч. пром-стей, з виробництва кормів для тварин, буд. матеріалів і меблів. Пл. с.-г. угідь 57 180 га, з них орних земель — 44 276 га, багаторіч. насаджень — 4401 га, сіножатей — 2601 га, пасовищ — 5902 га. Спеціалізація с. господарства — рослин­ництво зернового та тварин­ництво мʼясо-молоч. напрямів. 2019 с.-г. продукцію виробляли 26 великих агроформувань та 111 фермер. госп-в. У тому ж році функціонували мед. коледж Буковин. мед. університету, г-зія, ліцей (усі — Новоселиця), 17 заг.-осв. шкіл, 16 навч.-вихов. комплексів; 35 Будинків культури та клубів, рай. б-ки для дорослих і дітей, 35 сільс. б-к, 4 початк. мист. навч. заклади, Боян., Ванчиковец., Костичан., Малинів., Мамалигів., Маршинец., По­двірнен. істор., Динів., Слобід. істор.-етногр., Несвоян. істор.-краєзн. музеї; рай. лікарня, 17 амбулаторій заг. практики сімей. медицини, 4 фельдшер.-акушер. і 4 фельд­шер. пункти. Рай. новини висвітлювали г. «Слово правди» (засн. 1944) та «Район-Інфо» (2014). Одинадцять аматор. самодіял. колективів (241 учасник) мали зва­н­ня «народний». Зони від­починку: турист.-роз­важал. комплекс «Сонячна долина», від­починк. комплекс «Хвиля» (с. Магала), сільс. садиби «Венеція» (с. Тарасівці) та «Мілена» (с. Рідківці). Діяли 99 реліг. громад (православні, християн віри євангельської, євангел. християн-баптистів, адвентистів сьомого дня). Памʼятки археології нац. значе­н­ня: Троянів вал у с. Несвоя, курган. могильник роз­винутого середньовіч­чя та періоду Київ. Русі у с. Чорнівка. Зна­йдено знаря­д­дя камʼяного віку. На тер. Н. р. досліджено низку давніх курганів місц. значе­н­ня, памʼятки трипіл., комарів., голі­град., липиц., ноуа, лукашів., луки-райковец., черняхів. та ін. культур у селах Балківці, Бояни, Ванчиківці, Гай, Довжок, Жилівка, Костичани, Котелеве, Магала, Малинівка, Мамалига, Маршинці, Негринці, По­двірна, Припру­т­тя, Рингач, Рідківці, Рокитне, Слобода, Стальнівці, Тарасівці, Черленівка, Чорнівка, Шишківці та Щербинці. Памʼятки архітектури: Троїц. церква у с. Магала (1818), Іллін. церква з дзвіницею та мурами (1560; усі — нац. значе­н­ня), Іллін. церква (1913) у с. Топорівці, Михайлів. церква у с. Балківці (1914), Дмитрів. церква у с. Ванчиківці (1905), деревʼяний вітряк у с. Динівці (кін. 19 — поч. 20 ст.), Микол. церква у с. Маршинці (1858), Успен. церква у с. Негринці (1896), церква Покрови у с. Несвоя (1889), церква Вознесі­н­ня Господнього у с. Рідківці (1894), Успен. церква у с. Рокитне (1899), церква Єлизавети у с. Стальнівці (1872), Микол. церква у с. Строїнці (18 ст.), Микол. церква у с. Черленівка (1874). У с. Рідківці зберігся будинок (кін. 19 ст.), в якому 1897–1904 жила письмен­ниця Є. Ярошинська. У с. Бояни встановлено памʼятник молд. літописцю та політ. діячу Йону Некулче, у с. Слобода — письмен­ниці О. Кобилянській. Серед видат. уродженців — зоотехнік В. Бурлака (с. Котелеве), біо­хімік О. Даскалюк (с. Рокитне), патофізіолог Г. Кокощук (с. Слобода), фізик С. Мельничук (с. Топорівці), економіст С. Юрій (с. Шишківці), філософ, дипломат І. Боршевич (с. Динівці), історик права С. Іваницький (с. Чорнівка), історики М. Ляхович (с. Бояни), А. Мойсей (с. Тарасівці), М. Юрій (с. Шишківці), право­знавці А. Георгіца (с. Малинівка), В. Данчук (с. Котелеве), літературо­знавець, пере­кладач М. Богайчук (с. По­двірне), лiтературо­знавець І. Василашко (с. Топорiвцi), мово­знавець Г. Нандріш (с. Магала); поет В. Васкан (с. Котелеве), письмен­ник, пере­кладач Й. Грубер (с. Бояни), письмен­ник, публіцист, пере­кладач Г. Криган (с. Тарасівці), політ. діяч, публіцист А. Хвиля (с. Рингач); скульптор М. Білик (с. Топорівці; засл. художник України), живописці Б. Буряк (с. По­двірне), А. Житару (с. Малинівка), художник-монументаліст А. Винту (с. Малинівка), художник-кераміст Я. Славінський (с. По­двірне); сестри спів­ачки Софія (нар. арт. СРСР, України, Молдови, Герой України), Аурелія та Лідія (обидві — засл. арт. України) Ротару (с. Маршинці), цимбаліст Г. Агратина (с. Маршинці), виконавець на нар. муз. інструментах Д. Попичук (с. Магала), композитор, диригент С. Сабадаш (с. Ванчинець), спів­ачка Л. Сандулеса (с. Маршинці; усі — нар. арт. України), скрипаль, майстер виготовле­н­ня та виконавець на нар. муз. інструментах Ф. Каптар (с. Костичани), брати трубачі Усачі (с. Несвоя) — Орест, Михайло (обидва — солісти оркестру Великого театру в Москві), Георгій, Павло (обидва — засл. арт. Молд. РСР, ви­ступали у молд. ансамблях «Бу­ку­рія», «Жок» та ін.), Олександр (кер. духового оркестру, дир. Несвоян. Будинку культури), хоровий диригент, спів­ак М. Гулковський (с. Рідківці); самбіст, дзюдо­їст О. Ніколайчук (с. Топорівці). 1848 у с. Чорнівка мешкав класик румун. і молд. літ-ри В. Александрі, у 1880-х рр. у с. Топорівці — поет Г. Воробкевич; на поч. 20 ст. у Чорнів. школі вчителював письмен­ник Д. Макогон, 1955–56 у Мамалигів. школі — хімік Д. Паладе; у с. Зелений Гай минуло дитинство письмен­ника Р. Кухарука; після вій­ни в с. Тарасівці бухгалтером у колго­спі працював повний кавалер ордена Слави І. Русанов, 1975–76 у с. Бояни на Всесоюз. н.-д. станції — біо­лог В. Швець.

Літ.: Гаврилюк Й. Ф., Риндюк О. І. Мій рідний край, моя земля: нарис про Новоселицький район Чернівецької області. Новоселиця, 1997; Масан О. М., Збіра Л. В., Збіра А. І. З минулого Буковинського села Топорівці: Істор.-краєзн. дослідж. Чц., 2002; Паламар Х. Село, в якому народилась = In satu-n care m-am nas­cut [про с. Берестя]. Чц., 2008; Новоселич­чина (Новоселицькому ра­йону — 75). 1940–2015. Хм., 2015.

Л. М. Ґаба

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю