Новосанжарський район

НОВОСАНЖА́РСЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходився у південно-східній частині Полтавсь­кої області. Утвор. 1923 у складі Полтав. округи (існувала до 1930) Полтав. губ. (до 1925) з Новосанжар., Клюсів.-Зачепилів., Кустолів. і Великокобеляц. волостей Кобеляц. пов. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. 1932–37 — у складі Харків., від 1937 — Полтав. обл. Від жовтня 1941 до листопада 1943 — під нім. окупацією. Також окремо існували Малоперещепин. (1923–31; див. Мала Перещепина) і Нехворощан. (1923–62; див. Нехвороща) р-ни. У грудні 1962 більшість сільс. рад Н. р. увійшли до складу Полтав. р-ну, Великокобелячків., Горобців. і Стовбино-Долин. сільс. ради — до Решетилів. р-ну. У січні 1965 Н. р. відновлено, а в грудні 1966 Кустолово-Суходіл. та Малоне­хворощан. сільс. ради віднесено до Машів. р-ну. 2016 с. Ленінове перейменовано на Лугове, с. Оборона Рад — на Райдужне. У жовтні 2017 утвор. 5 об’єд­на­них територіал. громад: Новосанжар. селищну (з Новосанжар. селищ. і Зачепилів. сільс. рад; 32,17 км², 8896 осіб; центр — смт Нові Санжари); 4 сільс. — Драбинів. (з Драбинів., Богданів., Галущиногреблян., Крутобалків., Кустолів., Сухомаячків. сільс. рад; 245,78 км², 4265 осіб; 16 сіл), Малоперещепин. (з Малоперещепин., Пологів. і Старосанжар. сільс. рад; 238,09 км², 4048 осіб; 9 сіл), Нехворощан. (з Нехворощан., Лівен., Маячків., Соколово-Балків., Шедіїв. сільс. рад; 287,46 км², 5164 особи; 10 сіл) та Руденківську (з Руденків., Великосолонців. і Клюсів. сільс. рад; 103,55 км², 3843 особи; 7 сіл, зокрема й Руденківка). Від травня 2020 до Но­­восанжар. селищ. об’єднаної територіал. громади належать 47 насел. пунктів, оскільки були приєднані села Малоперещепин. і Руденків. сільс. об’єднаних територіал. громад, а також Великокобелячків., Кунців., Лелюхів., Малокобелячків., Попів., Стовбино-Долин., Судів. та Супротивнобалків. сільс. рад. У липні 2020 Н. р. ліквідовано, а його тер. приєднано до Полтав. р-ну. Мав пл. 1,3 тис. км². За переписом насел. 2001, проживали 39 995 осіб (складає 88,2 % до 1989); станом на 1 січня 2020 — 32 824 особи; переважно українці. Межував з Дніпроп. обл., зокрема Царичан. р-ном (від липня 2020 його тер. — у складі Дніпров. р-ну), а також 4-ма р-нами Полтав. обл. — Полтав., Машів., Кобеляц., Решетилів. (відповідно тер. остан. трьох — у складі Полтав. р-ну). Лежав на Придніпровській низовині. Поверхня — невисока хвиляста рівнина, порізана річк. долинами. Гол. річки: Оріль та Ворскла з притокою Тагамлик (бас. Дніпра). Розвідано поклади глини, піску, нафти та газу (Гнатівське нафтогазоконденсатне родовище, Зачепилівське нафтогазоконденсатне родовище). Кілька десятиліть використовували для лікування різних захворювань воду з гідрокарбонатно-хлоридно-натрієвих джерел і торфо-мулові грязі. Ґрунти переважно чорноземні. Пл. лісів понад 9 тис. га. Осн. деревні породи: сосна, дуб, акація, ясен, липа, клен гостролистий, вільха чорна. Об’єкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значення — Малоперещепинський заказник (640 га, охороняють від 1980, села Манківка та Мала Перещепина); місц. — заказники Зачепилівський (826,8 га, від 1994, с. Зачепилівка; обидва — ботан.), Мазанка (191,7 га, від 2005, села Кунцеве та Балівка), Середній (130,7 га, від 2003, села Лелюхівка, Назаренки, Судівка), Сьомківщина (275 га, від 2007, села Білоконі, Грекопавлівка, Дмитренки, Полузір’я; усі — заг.-зоол.), Маячківський (1436 га, с. Велика Маячка), Новосанжарський (1112 га, Новосанжар. лісництво; обидва — від 1994, ландшафтні), Ревазівський (300 га, від 1979, с. Руденківка), Шедієво (273 га, від 1992, с. Шедієве; обидва — гідрол.), Тетянин гай (11,9 га, від 2007, Нові Санжари, ентомол.), пам’ятки природи Вовчі гори (11,9 га, від 2005, с. Лелюхівка, Нові Санжари), парк «Перемога» (3,4 га, від 1969, Нові Санжари; обидві — ботан.), Рудні піски (0,5 га, від 1979, с. Кунцеве, геол.). Проходили залізниця Полтава–Кременчук та автомобіл. шлях Полтава–Кропивницький. У 2-й пол. 2010-х рр. працювали видобувні установи Полтав. газонафт. компанії, Нафтогазовидобув. упр. «Полтаванафтогаз» і газопром. упр. «Полтавагазвидобування» та 19 с.-г. підприємств і 69 фермер. госп-в. У Н. р. вирощували озиму пшеницю, ячмінь, гречку, кукурудзу, соняшник, овочеві культури. Функціонували 29 заг.-осв. навч. і 11 дошкіл. закладів, 2 інтернати; Новосанжарський краєзнавчий музей, 18 Будинків культури, 19 клубів, 38 б-к; центр. рай. лікарня, 12 амбулаторій заг. практики сімей. медицини, 28 фельдшер.-акушер. пунктів; мед. центр внутр. військ МВС України «Нові Санжари», санаторій-профілакторій «Антей», Будинок відпочинку матері й дитини «Ворскла», 5 дит. оздоров. таборів. Новини р-ну висвітлювала г. «Світлиця». Виявлено поселення доби неоліту, пiзньої бронзи, скіф. часу, черняхiв. культури, давньорус. періоду та знач­ну кількість давніх поховань. У с. Соколова Балка встановлено пам’ятник Т. Шевченку. На Новосанжарщині народилися: у с. Андріївка — учасник 2-ї світової вій­ни, Герой Радянського Союзу О. Безверхий; у с. Великий Кобелячок — фізик Є. Нечипоренко; у с. Великі Солонці — актриса, нар. арт. України К. Барил; у с. Галущина Гребля — письменник П. Кибкало; у с. Зачепилівка — поет, перекладач, академік НАНУ, Герой України Б. Олійник, мистецтвознавець, засл. діяч мистецтв УРСР, чл.-кор. Укр. академії архітектури Д. Янко, фахівець у галузі гірн. виробництва та пром.-цивіл. будівництва О. Юрко; у с. Лелюхівка — майстриня худож. вишивки М. Ґудзенко; у с. Мала Перещепина — психолог, чл.-кор. АПН СРСР Д. Ельконін, фізик О. Камуз, фахівець у галузі механіки композитів і матем. моделювання В. Кущ, математик Є. Таран, агроном С. Каплуновський, учасники 2-ї світової вій­ни Герой Радянського Союзу П. Пономаренко та повний кавалер ордена Слави А. Герасименко; у с. Нехвороща — математик М. Мартиненко, економіст А. Рокитко, педагог, перекладач Л. Черноватий, живописець, графік І. Прийдан, архітектор О. Смик, учасник 2-ї світової вій­ни, Герой Радянського Союзу С. Воротник; у с. Новофедорівка — поетеса О. Гергель; у с. Пологи-Низ — учасник 2-ї світової вій­ни, Герой Радянського Союзу І. Горбенко; у с. Старі Санжари — біолог О. Булдовський, фахівець у галузі світлотехніки Г. Кожушко, письменник Т. Рибас, графік і живописець А. Гета, актриса, співачка, засл. арт. України Н. Кривень, спiвак М. Середа, сестри громад. діячка Катерина та учасниця правозахис. руху Оксана Мешко; у с. Супротивна Балка — скульптор П. Кальницький; у с. Суха Маячка — бібліотекознавець О. Ботушанська. У с. Зачепилівка минули дит. та юнац. роки співачки, нар. арт. України В. Саввопуло. На поч. 20 ст. у с. Мала Перещепина працював вет. лікарем письменник, перекладач В. Королів-Старий, вчителював педагог, письменник, публіцист Г. Шерстюк; до 1914 створював нар., неканонічні ікони, а також розписував церк. інтер’єри Ф. Граб.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю