Новорита Ян
Визначення і загальна характеристика
НОВОРИ́ТА Ян (10. 08. 1877, м. Долина, нині Івано-Фр. обл. — 1950, Львів) — архітектор, живописець. Член СА і будівничих у Львові (1920–30-і рр.). Закін. Краків. худож.-пром. школу (1896), навч. на буд. факультеті Львів. політехніки, у Краків. АМ (1908–09; викл. Л. Вичулковський). Працював в архіт. майстерні Т. Тальовського у Львові; за його планами 1904–11 керував будівництвом львів. костелу св. Єлизавети. 1905 отримав концесію на самост. будівництво у Львові. У творах Н. поч. 20 ст. домінували різноманітно інтерпретовані в дусі сецесії мотиви істор. стилів. Зведена ним 1909–10 за проектом Т. Новаковського кам’яниця Орських на вул. Гетьмана Тарновського, № 11а (нині Генерала Тарнавського, № 13) отримала високий ґротескно акцентов. аттик. Подіб. композиц. прийом Н. застосував у завершенні житл. будинку на вул. Гетьмана Тарновського, № 54 у вигляді примхливого хвилястого аттика (аркові поля заповнені фігур. горельєф. композицією «Бій гладіаторів», 1913). Перебудував 1911 у Львові комплекс приміщень фабрич. закладу «Молочна спілка у Рудках» на вул. Мурарська (нині С. Єфремова), № 30 із використанням стиліз. елементів роман. архітектури й нар. дерев’яного зодчества. Для друкар. закладу Б. Полонецького 1912 спорудив будинки на вул. Хоронщизни (нині П. Чайковського), № 27–29. У 1920–30-х рр. мешкав на вул. С. Баторія (нині Князя Романа), № 34 і мав творчу майстерню на вул. Б. Зиморовича (нині Дж. Дудаєва), № 17. Серед споруд міжвоєн. періоду — вілли у стилі ар деко: будинок Б. Полонецького на вул. К. Понінського, № 21 (нині вул. І. Франка, № 143), вілли на вул. І. Франка, № 151, 153 (усі — 1922), особняк на вул. Вербова (нині П. Карманського), № 8 (1923; фасад зі скульптур. декором у низькому рельєфі). Оригінально трактовані в дусі ар деко ордерні елементи (особливо капітелі колон) й метал. балконні балюстради Н. виділив на фасаді вілли Г. Обертинської на вул. 29 Листопада (тепер Є. Коновальця), № 78 (1924–25). Здійснив реконструкції житл. будинків на пл. Ринок, № 45 (1920) і М. Кампіана (нині С. Палія), № 5 (1924). На Сх. торгах поставив будівлі лісової і с.-г. секції (1921), павільйон сигарет. ф-ки (1927). Спроектував 1924 інтер’єр костелу св. Марії-Маґдалини в с. Вовків (нині Львів. р-ну Львів. обл.) у стилі ар деко: гол. та 4-х бічних престолів, дарохранильниці, передвівтар. огорожі. 1928–30 у м. Катовіце (Польща) збудував у стилістиці неокласицизму й ар деко Банк крайового господарства (співавтор С. Табенський). У 1930-х рр. впроваджував у львів. житл. будівництво новатор. системи опалення та теплоізоляції, практично застосовані під час спорудження особняка на вул. Белзи (нині О. Ольжича), № 3 (1934). Написані олією, темперою, аквареллю краєвиди, портрети, інтер’єри, квітк. натюрморти виставляв 1908–33 у Львові, Кракові, Варшаві.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Осінній краєвид», «Став Морське око», «Залишки снігу», «Портрет Осуховського» (усі — 1908), «Квіти» (1914), «Чорний став», «Мотив із Татр» (обидва — 1921), «Вид Вісли» (1922), «Інтер’єр кімнати» (1928), «Рибаки», «Рибальські сіті на вітрі» (обидва — 1929), «Вілла над морем» (1931), «Квіти» (1933).