Новоолександрівський кінний завод

НОВООЛЕКСА́НДРІВСЬКИЙ КІ́ННИЙ ЗАВО́Д № 64 Знаходиться у с. Новоолександрівка Старобіл. р-ну Луган. обл. Засн. у 1822–25, від 1842 підпорядк. Упр. держ. кіннозаводства. До 1917 тут вирощували напівкров. верхових коней для потреб кавалерії. 1923 завод змінив спеціалізацію, зокрема перейшов на ваговоз. напрям. Невдовзі з Дібрівського кінного заводу передано 27 кобил та 3 жеребці арден. ваговоз. породи. Цей гармонійно складений, але невеликий, бочкоподіб. кінь з консолідов. походженням і послужив основою для створення новоолександрів. типу коней рос. ваговоз. породи. 1929 Н. к. з. № 64 придбав 16 кобил і 2 жеребці з Маріуп. с.-г. ферми (нині Донец. обл.). Ці ардени були значно більшими за дібрів., але з меншим обхватом грудей (жеребців фактично не використовували, а кобили увійшли до маточ. поголів’я, їх спаровували з плідниками новоолександрів. походження і типу). Також періодично завозили жеребців з ін. кінних заводів з метою освіження крові, при відборі намагалися уникати близькоспорідненого спаровування, підбирати коней, близьких за типом до новоолександрівсь­кого. Наступ. важливим етапом стало укрупнення породи. З цією метою з Уралу (РФ) завезли більш рослих жеребців. На поч. 1950-х рр. у госп-ві налічували понад 200 завод. кобил бажаного типу, створ. 12 маточ. сімей. Вирощені такі цінні жеребці, як Надир (від Короваю і Найди), Лист та Лісник (обидва — сини Кальяна). Праця селекціонерів заводу увінчалась великим успіхом і 1952 затв. нову породу коней — російська ваговозна (спів­авт. — засл. зоотехнік УРСР М. Кемарська). Завдяки поглибленій селекц.-племін. роботі всього колективу виведений новоолександрів. тип рос. ваговоза, а 1998 офіц. затв. Новоолександрівську ваговозну породу коней. Від 2000-х рр. — філія Держ. підприємства «Конярство України». Окрім новоолександрів. ваговоз. завод займається розведенням та вирощуванням рос. ваговоз. та укр. верхової порід. Нині на підприємстві 138 коней.

Завантажити статтю