Новомосковський район

НОВОМОСКО́ВСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у північній частині Дніпропетровської області. Утвор. 1923 у складі Катеринослав. (1926–30 — Дніпроп.) округи Катеринослав. губ. (1925 ліквідована) з Новомоск., Вовнян., Губинис., Микол. і Спас. волостей. За Всесоюз. переписом 1926, проживали 76 094 особи: українців — 95,5 %, росіян — 2 %, євреїв — 1,9 %. 1932 Н. р. увійшов до новоствор. Дніпроп. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім. окупацією. Водночас до кін. 1962 існував Перещепин. р-н, насел. пункти якого увійшли до Н. р. У серед. 2010-х рр. пл. Н. р. становила 1990,77 км², поділявся на 1 міську, 4 селищні та 14 сільс. рад, що об’єднували 58 насел. пунктів, зокрема й м. Перещепине, смт Гвардійське, Губиниха, Меліоративне, Черкаське та 53 сільс. насел. пункти. За переписом насел. 2001, проживали 75 185 осіб (складає 99,7 % до 1989); станом на 1 січня 2020 — 71 613 осіб; переважно українці. 2016 с. Дніпрельстан перейменували на Затишне, с-ще Видвиженець — на Миролюбівка, с. Комінтерн — на Козирщина, с-ще Фрунзе — на Вишневе, с. Радсело — на Веселе. 2018–20 у межах Н. р. з 18-ти рад цього ж р-ну утвор. 4 територіал. громади: з Перещепин. міської, Багат., Голубів., Керносів., Михайлів. сільс. рад, а також Шандрів. сільс. ради Юр’їв. р-ну, — Перещепин. міську (579,5 км², 20 854 особи, 21 насел. пункт); з Меліоративнів. селищ., Піщан., Орлівщин., Знаменів. сільс. рад — Піщан. сільську (404,4 км², 18 890 осіб, 9 насел. пунктів, зокрема й Орлівщина, Піщанка, Новоселівка; обидві — у квітні 2018); з Черкас. і Гвардій. селищ. рад — Черкас. селищну (у грудні 2019; 189,9 км², 10 376 осіб, 2 насел. пункти); з Губинис. селищ., Василів., Вільнен., Мар’янів., Микол., Новостепанів., Попаснен. сільс. рад — Губинис. селищну (у жовтні 2020; 738,1 км², 18 339 осіб, 25 насел. пунктів, зокрема й Миколаївка). У 2-й пол. 2020 до Н. р. приєднано 3 об’єднаних територіал. громади Магдалинівського району (ліквідов. у липні того ж року): Магдалинів. селищну (сформовано з Магдалинів. селищ., Жданів., Казначеїв., Котов., Мар’їв., Новопетрів., Олександрів., Оленів., Очеретуват., Першотравен., Поливанів., Почино-Софіїв., Топчин., Шевченків. сільс. рад; 928 км², 21 711 осіб, смт Магдалинівка та 35 сіл, зокрема й Котовка), Личків. (з Личків., Бузів., Приоріл. сільс. рад; 297,9 км², 5158 осіб, 8 сіл, зокрема й Личкове) й Чернеччин. (з Чернеччин., Гупалів., Дмухайлів., Заплав. сільс. рад; 308,5 км², 4811 осіб, 8 сіл, зокрема й Чернеччина) сільські. У квітні 2018 Приют. сільс. раду (7 сіл; Магдалинів. р-н) зараховано до Чумаків. сільс. об’єднаної територіал. громади; наприкінці 2019 Спас. сільс. раду (3 села, зокрема й Спаське; Н. р.) — до Підгороднен. міської об’єднаної територіал. громади (обидві — Дніпров. р-ну). Нині пл. Н. р. становить 3482,3 км², до нього належить 8 територіал. громад (зокрема й Новомоск. міська, 36 км²), наприкінці 2020 проживали 170 496 осіб. Межує на Зх. з Дніпров., на Пд. — із Синельників., на Сх. — з Павлогр. р-нами Дніпроп. обл.; на Пн. — з Полтав. р-ном Полтав. обл. і Красногр. р-ном Харків. обл. Лежить на Придніпровській низовині. Поверхня — низовинна пологохвиляста лесова рівнина. Розвідано поклади нафти та газу (Пролетарське газоконденсатне родовище та газосховище, Кременівське нафтогазоконденсатне родовище, Перещепинське нафтогазоконденсатне родовище, Східно-Новоселівське нафтогазоконденсатне родовище, Юр’ївське нафтогазоконденсатне родовище, Голубівське нафтогазове родовище, Новоселівське газоконденсатне родовище, Личків. нафтогазоконденсатне, Багат., Виноградів., Мусієнків., Сх.-Виноградів. газоконденсатні, Ульянів. газове родовища), вугілля (див. Західний Донбас), піску, глини; є лікувал. грязі, мінерал. води. Річки бас. Дніпра: Самара з притоками Кільчень (у с. Хуторо-Губиниха в неї впадає Губиниха, що бере початок в однойм. с-щі), Підпільна, Татарка; Оріль з притоками Багатенька, Заплавка, Мокра Заплавка, Журавка, Кривець та Чаплинка. Проходить траса Дніпро–Донбас каналу. 2015 оз. Леніна перейменовано на оз. Самарська затока. Ґрунти переважно чорноземні звичайні середньо- та малогумусні; у долинах — лучні оглеєні. Пл. Новомоск. лісгоспу 13,2 тис. га (з них вкрито ліс. рослинністю 9,4 тис. га), Новомоск. військ. лісгоспу — 20,1 тис. га (11,5 тис. га). Осн. породи: дуб, сосна, клен, берест, ясен. Тер. і об’єкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значення — заказники Бандурка балка (створ. 1974, 125 га, ботан.), Солоний лиман (1980, 341 га), Комарівщина (1983, 288 га), Приорільський (1998, 8377 га; усі — ландшафтні); місц. — Регіон. ландшафт. парк «Самарські плавні» (2012, 2800,7 га), заказники Балка Ягідна (32 га, ботан.), Василівська колонія сірих чапель (144 га, орнітол.; обидва — 1979), Новостепанівський (245 га), Топчинський (86 га; обидва — 1982, ентомол.), Новоселівський лиман (1988, 287 га, заг.-зоол.), Витоки річки Губиниха (117 га), Мар’яно-Кулебівський (1456 га; обидва — 2012), Верхньокільченський (909,6 га), Верхньочаплинський (232,5 га), Заплавка (448,4 га), Річка Багатенька (1653,4 га), Річка Кільченька (499,36 га), Середньочаплинський (107,6 га; усі — 2013, ландшафтні), пам’ятки природи Віковий дуб (0,5 га, с. Андріївка), Дуб у с. Василівка (0,1 га), Вікові дуби (11 га, с. Андріївка; 3 га, с. Вільне), Вільнян. вікові дуби (0,5 га), Ділянка вікових дубів Василів. ліс. дачі (2,4 га), Ділянка дубового лісу Василів. ліс. дачі (5,8 га), Сторічні дубові насадження Василів. ліс. дачі (3,4 га), Орлівщан. дубові насадження (5,4 га), Орлівщан. віковічні сосни (3 га), Поодинокі віковічні сосни (0,4 га), Столітні дубові насадження (1,8 га), Сторічні дубові насадження природ. походження (1,9 га; 7 га), Штучні дубові насадження (1,3 га; 2,2 га, с. Василівка; усі — 1972), Високопродуктивні дубові насадження (4,7 га; 7,1 га; обидва — с. Хащеве), Ділянка сосн. насаджень (5 га, с. Степанівка; усі — 1977, ботан.), Природне відслонення Новомоск. горизонту із стародав. фауною (1972, 0,5 га, Губиниха, геол.). У с. Андріївка знаходиться Наук.-навч. центр «Присамар. біосфер. біогеоценол. стаціонар» Дніпров. університету, що був створ. 1932 О. Бельгардом під керівництвом Г. Висоцького на тер. садиби садівника Г. Поплавського. Пізніше там працювало багато визнач. учених, зокрема й В. Звєрковський. Села Орлівщина та Новотроїцьке є курорт. зонами. Діють залізнич. вузол Новомосковськ і станції Бузівка, Губиниха, Кільчень, Орлівщина та Перещепине. Проходять автомобіл. шляхи: Знам’янка–Дніпро–Дебальцеве, Дніпро–Полтава, Харків–Сімферополь, Новий Коротич–Губиниха, Дніпро–Соколове, Дніпро–Котовка, Кам’янське–Жемчужне, Царичанка–Губиниха, Павлоград–Голубівка, Підпільне–Синельникове. Гол. підприємства працюють у Новомосковську, Магдалинівці, Перещепиному, Гвардійському, Губинисі, Меліоративному, Черкаському, селах Знаменівка (завод мінерал. води) й Орлівщина (завод із виготовлення преміксів «Інбел» і трикотажна ф-ка). Пл. с.-г. угідь 286 тис. га. Місц. с.-г. підприємства та фермер. господарства вирощують озиму пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник і виробляють м’ясо та молоко. У Н. р. — Новомоск. кооп. коледж економіки та права, Новомоск. ПТУ № 48, Магдалинів. ПТУ № 88, Новомоск. коледж Дніпроп. аграрно-екон. університету, Новомоск. фаховий коледж Нац. металург. академії України, Перещепин. професій. ліцей, 88 заг.-осв. і 45 дошкіл. навч. закладів, Магдалинів. школа-інтернат для дітей з вадами розум. і фіз. розвитку, Новомоск. і Магдалинів. школи мистецтв; Новомосковський міський історико-краєзнавчий музей ім. П. Калнишевського, Магдалинівський історико-краєзнавчий музей ім. Д. Кулакова, Котов. істор.-краєзн. музей, 60 Будинків культури і клубів, 74 б-ки; Новомоск., Магдалинів., Перещепин. лікарні, понад 80 ін. закладів охорони здоров’я (зокрема й амбулаторій, фельдшер. і фельдшер.-акушер. пунктів). 1978 засн. Спаський історико-краєзнавчий музей, що через декілька десятиліть функціонував як Новомоск. рай. істор.-краєзн. музей, а від поч. 2021 підпорядк. Підгороднен. міському відділу культури (Дніпров. р-н). Друкують г. «Вісник Присамар’я», «Наше життя», «Новомосковська правда», «Присамарська нива». Пам’ятки архітектури місц. значення: шкіл. комплекс (кін. 19 — поч. 20 ст.) та вокзал (поч. 20 ст.) у с. Бузівка, комплекс будівель нім. колонії у с. Іванівка (кін. 19 ст.), Свято-Духів. церква у с. Вільне, садиба з брамою та огорожею у с. Євецько-Миколаївка (обидві — кін. 19 — поч. 20 ст.), лікарняний комплекс у с. Гупалівка, дзвіниця та лікарня у с. Котовка, школи у селах Личкове та Минівка, фельдшер. пункт у с. Олександрівка (усі — поч. 20 ст.). Діють Самарський Свято-Миколаївський пустинний чоловічий монастир у с. Орлівщина (охороняють об’єкти нац. значення: Микол. собор, 1787; келії, 1816–20) та його скит у с. Підпільне. У 1990-х рр. відреставровано та значно збільшено орлів. храм Покрови Божої Матері, що зведений ще козац. громадою та зруйнований рад. владою. Збудовано понад 60 нових православ. храмів. Є протестант. громади, зокрема християн віри євангельської, адвентистів сьомого дня (обидві — Магдалинівка, Перещепине), євангел. християн-баптистів (Перещепине, Меліоративне, села Гнатівка, Заплавка, Казначеївка, Піщанка), «Блага вість» (Гвардійське), «Відродження» (Перещепине, с. Голубівка), «Нове покоління» (Перещепине, Черкаське, с. Личкове). Досліджено низку археол. пам’яток доби бронзи (зокрема й катакомб. і ямної культур), скіф.-сармат. часу та пізніх кочовиків (14–15 ст.). 1973 керносів. школярами знайдено Керносівський ідол, що належить до кемі-обин. культури та має нац. значення. Серед видат. уродженців — фахівець у галузі землеробства В. Круть (академік УААН, Перещепине), економіст П. Макаренко (чл.-кор. НААНУ, с. Новопетрівка), фізик Є. Абрамовський (с. Оленівка), гірн. інж.-шахтобудівник М. Біліченко (с. Новоселівка), фахівець у галузі будівництва О. Пшінько (с. Оленівка), фахівці у галузі ракетно-косміч. техніки В. Їжко (с. Попасне), І. Лисенко (с. Котівка), фахівець у галузі електромеханіки Б. Мороз (с. Виноградівка), фахівці у галузі металургії І. Кобеза (Перещепине), Я. Малиночка (с. Топчине), фахівець у галузі механіки С. Редько (с. Мусієнкове), агрономи В. Бондаренко (с. Котовка), Г. Грисенко (с. Першотравенка), радіобіолог А. Дворецький (с. Дмухайлівка), вет. лікар І. Ізмайлов (с. Чернещина), біохімік О. Рева (с. Котовка), зоотехнік М. Коваленко (с. Гупалівка), селекціонер М. Козаченко (с. Андріївка), фахівець у галузі розведення с.-г. тварин В. Недава (с. Чернещина), фахівець у галузі с. господарства А. Хорішко (с. Миколаївка), хімік П. Стадник (с. Голубівка), лікарі Н. Іваницька (с. Виноградівка), Л. Овчаренко (с. Ягідне), С. Шахов (Перещепине), правознавець П. Заворотько (с. Гнатівка), історики П. Калениченко (с. Андріївка), М. Миколенко (с. Шевченківка), філософ Г. Шепітько (Губиниха); брати літературознавці, мовознавці, письменники Василь (дійс. чл. НТШ, див. В. Чапленко) та Іван Чаплі (с. Миколаївка), письменники Ю. Кібець (засл. діяч мистецтв України, с. Котовка), О. Волик (с. Левенцівка), Г. Гарченко (с. Багате), Г. Кулеба (Губиниха), Г. Прокопенко (с. Жданівка); графік, живописець, поет Ф. Клименко, живописці П. Несвітайло-Шакало (обидва — нар. художники України), В. Філоненко (усі — с. Миколаївка), живописці, графіки І. Дмухайло (засл. діяч мистецтв Білорусі; с. Топчине), Г. Невечеря (с. Гупалівка), графік, монументаліст Є. Путря (с. Дмухайлівка), художниця декор. текстилю М. Литовченко (засл. художник України; с. Гупалівка), скульптори А. Білик (засл. діяч мистецтв Казах. РСР; с. Крамарка), А. Дикий (с. Голубівка), М. Короткевич (с. Першотравенка), В. Шкуропат, архітектор Г. Крутенко (обидва — с. Миколаївка), дизайнер К. Тимошенко (Перещепине); драматург, співак, актор, режисер Ф. Костенко (с. Краснопілля), бандуристка М. Голенко (нар. арт. УРСР; с. Котовка; див. Тріо бандуристок Київської філармонії), актор, режисер А. Дудка (с. Личкове), актор А. Манойло (с. Дмухайлівка; обидва — нар. арт. України), режисер В. Божко (засл. діяч мистецтв України, Магдалинівка), артист В. Чорнодуб (засл. арт. УРСР, с. Андріївка), актриса М. Ішніязова-Мустафаєва (засл. арт. Крим. АРСР, с. Знаменівка), співачка О. Мовчан (засл. арт. України, Магдалинівка); політ. діяч М. Родзянко (с. Попасне); діяч Церкви євангел. християн-баптистів Л. Коровник (с. Почино-Софіївка); спортсменка (самбо, дзюдо) О. Куницька (с. Першотравенка); кер. с.-г. підприємства, Герой України А. Вуйчицький (с. Мар’ївка); Герої Рад. Союзу Г. Кравченко (двічі), М. Лисенко (обидва — с. Голубівка), М. Бобро (с. Хуторо-Губиниха), І. Герасименко (с. Знаменівка), М. Заверуха (с. Заплавка), М. Зозуля (Піщанка), П. Козинець (с. Спаське), М. Козир (с. Багате), Ю. Кривошеєв (с. Миколаївка), М. Кропива (с. Ковпаківка), І. Махота (с. Попасне), Г. Мац, І. Мотуз (обидва — Перещепине), Д. Нестеренко (с. Минівка), І. Тараненко (Губиниха), І. Шевцов (с. Андріївка), П. Шевченко (с. Новоселівка), М. Шкуліпа (с. Бузівка), повні кавалери ордена Слави А. Пантюшко (с. Вільне), І. Христюк (с. Миколаївка). У с. Василівка похов. Герой Радянського Союзу І. Твердохлібов. З Н. р. пов’язані життя та діяльність поетеси, есеїстки, культуролога Р. Лиші, співака, засл. арт. УРСР В. Плискунова, комбайнера-конструктора, двічі Героя Соц. Праці Г. Байди.