Неаполь Скіфський

Визначення і загальна характеристика

НЕА́ПОЛЬ СКІ́ФСЬКИЙ  — cтолиця пізньоскіфської держави в Тавриді. Дослідники ототожнюють Н. С. із городищем Керменчик у Сімферополі. Він згаданий у працях грец. історика й географа Страбона та в херсонес. декреті на честь Діофанта — полководця понтій. царя Мітрідата. Першу локалізацію та розкопки здійснив І. Бларамберг (кін. 1820-х — поч. 1830-х рр.), згодом — Ф. Дюбуа де Монпере (1834), О. Уваров (1853), М. Ернст (1926–27); стаціонарні розкопки — Тавро-Скіф. експедиція під керівництвом П. Шульца (1945–59), експедиції Держ. істор. музею (Москва) та Моск. університету під керівництвом І. Яценко (1960–64), Сімфероп. експедиція Інституту археології АН УРСР (Київ) під керівництвом О. Махньової (1978–88), а також експедиція під керівництвом Ю. Зайцева (1990 — поч. 2000-х рр.). 2011 рішенням ВР АР Крим створ. Істор.-археол. заповідник «Неаполь Скіфський». Найраніший період життєдіяльності у Н. С. відносять до 2-ї чв. 2 ст. до н. е. Він представлений окремими садибами, культурна приналежність насел. — змішана греко-варварська. Від серед. 2 ст. до н. е. поселення, що мало пл. бл. 30 га, обнесено оборон. мурами, постали напівземлянк. житла та наземні житл. будинки. Пд. палац включав монументал. мегарони (тип стародав. грец. житла) із поліхром. фресковим розписом, ритуал. басейн. Його вважають місцем перебування царя Скілура, а Н. С. — царською фортецею. Бл. 130 р. до н. е. вона постраждала від пожежі, після чого зведено святилище-героон Аргота, за центр. воротами — мавзолей, в якому поховано Скілура в 114–113 рр. до н. е. Після Скілура державу очолив його син Палак, за якого розбудовано укріплення Н. С. У 2-й пол. 1 ст. н. е. майже всі буд. комплекси зруйновано та перекрито зольниками. В останній чв. 2 — на поч. 3 ст. тут існувало неукріплене поселення із хаотич. забудовою, ймовірно, залежне від Боспору. Наприкінці 2-ї — на поч. 3-ї чв. 3 ст. воно зазнало катастроф. руйнувань внаслідок нападу кочівників.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю