Розмір шрифту

A

Небилів

НЕБИ́ЛІВ — село Калуського (до липня 2020 — Рожнятівського) ра­йону Івано-Франківської області. Небилів. сільс. раді (60,78 км2; до 2020) були під­порядк. села Ловаги та Слобода-Небилівська (нині Пере­гін. громади). Н. знаходиться за 17 км від смт Рожнятів та 25 км від залізнич. ст. Рожнятів (с. Креховичі). Протікають р. Лімниця та її притока Турава (гирло міститься у с. Ловаги; бас. Дністра). За пере­писом насел. 2001, проживали 3400 осіб; станом на 2018 — 3513 осіб; пере­важно українці. Через село проходить автомагістраль обл. значе­н­ня. За нар. пере­казами, спочатку воно мало назву Небиш. Існує також легенда, за якою село заснував утікач від польс. магнатів Небилович. Н. уперше згадується у писем. джерелах 1546. За­знавав частих нападів кочівників. Жит. брали участь у Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького й опришків. русі. Після 1-го поділу Польщі 1772 Н. уві­йшов до Австр. імперії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1854–1939 — село Калус. пов. 1886 за проектом В. Нагірного збудовано деревʼяну церкву св. архістратига Михаїла (1947 згоріла, у 1994 на її місці зведено новий однойм. храм). 1891 небилівчани І. Пилипів та В. Єлиняк виїхали до Канади, започаткувавши укр. діаспору в цій країні. Після них до Пн. Америки подалися 120 родин (третина села). Під час 1-ї світової вій­ни в околицях точилися значні бої між австр. і рос. військами. Від 1919 Н. — знову у складі Польщі, від 1939 — УРСР. 1920–39 — село Станіслав. воєводства; 1934–39 — ґміни Льдзяне. 1939 проживали 2560 осіб, з них 2500 українців, 30 поляків і 30 євреїв. Від 1939 — село Станіслав. (від 1962 — Івано-Фр.) обл.; у січні–листопаді 1940 — Новичан., від­тоді до 1959 — Пере­гін., 1959–2020 — Рожнятів., від 2020 — Калус. р-нів. Від липня 1941 до липня 1944 — під нім. окупацією. До серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. 7 липня 1951 у Ловагах під час облави НКВС загинули пов­станці Г. Вацеба (Сулима; був На­двірнян. надрай. провід­ником і заст. Калус. окруж. провід­ника ОУН), його дружина М. Вацеба (Калина), Я. Бели­йович (Дуб) та неві­домі воїни Голуб і Тарас. 1966 з нагоди 75-річчя поселе­н­ня перших українців у Канаді Н. від­відали син І. Пилипіва й укр. письмен­ник, громад. діяч у Канаді П. Кравчук; 1991 на честь 100-річчя встановлено памʼят. знак. На поч. 1970-х рр. мешкали 2809 осіб. Нині на землях Небилів. сільс. ради Нафтогазовидобувне упр. «На­двірнанафтогаз» АТ «Укрнафта» роз­робляє Луквинське нафтогазове родовище, що належить до Бори­слав.-Покут. нафтогазонос. р-ну Пере­дкарпат. нафтогазонос. обл. Зх. нафтогазонос. регіону України. Прояви нафти тут були зафіксовані ще в 16 ст. На поч. 19 ст. роз­почато пром. видобува­н­ня нафт. ропи. Ґрунт. ви­вче­н­ня Луквин. родовища здійснено 1947–48. У 1977 з від­кладів еоцену з інтервалом 1436–1670 м отримано перший пром. приплив нафти. Луквин. родовище приурочене до другого ярусу складок Борислав.-Покут. зони. Пром. наф­тогазоносність повʼязана з пн.-зх. перикліна­л­лю Луквин. складки, що має заг.-карпат. пн.-зх. про­стяга­н­ня. Структура роз­бита попереч. скидо-зсувами на Небилів., Слобідсько-Небилів. і Пн.-Май­дан. блоки. Поклади вуг­леводнів виявлені лише у Слобідсько-Небилів. блоці, що має роз­­міри 2,4 × 1,5 км і вис. 600 м. Початк. видобувні запаси нафти категорій А+В+С1 складали 1548 тис. т, роз­чиненого газу — 671 млн м3, газу — 153 млн м3. У Н. — заг.-осв. школа, дитсадок; клуб, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Охороняється гідрол. заказник заг.-держ. значе­н­ня Турова дача. Одним з екс­понатів у Нац. музеї нар. архітектури та побуту України (Київ) є стайня 19 ст., пере­везена з Н. У Слободі-Небилівській збереглася церква св. Дмитрія, збудована 1847 (па­мʼятка архітектури місц. значе­н­ня). Від­крито памʼятний знак на честь 450-річчя від першої згадки про Н. та насипано символічну могилу борцям за волю України. Серед видат. уродженців — письмен­ник, пере­кладач, громад. діяч Василь Лімниченко.

Літ.: Рожнятівщина — край бойківський, чарівний. Рожнятів, 2001; Крайній І. Прабатьківщина української еміграції // Україна молода. 2008, 6 черв.; Лобарчук О. Впертістю до праці будують палаци // Уряд. курʼєр. 2011, 28 жовт.; Лазоришин І. З гірським і заробітським статусом: с. Небилів на Рожнятівщині долає науку самоврядува­н­ня // Галичина. 2011, 22 листоп.

С. Я. Тяглій

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
23
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
72679
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
646
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 365
  • середня позиція у результатах пошуку: 5
  • переходи на сторінку: 13
  • частка переходів (для позиції 5): 59.4% ★★☆☆☆
Бібліографічний опис:

Небилів / С. Я. Тяглій // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-72679.

Nebyliv / S. Ya. Tiahlii // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2021, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-72679.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору