Небольсін Василь Васильович

НЕБОЛЬСІ́Н Василь Васильович (30. 05(11. 06). 1898, Харків — 29. 10. 1958, Москва) — диригент, композитор, педагог. Нар. арт. РРФСР (1955). Сталінcька премія (1950). Закін. Полтав. муз. училище (1914; кл. скрипки), Моск. філармон. училище (1919; кл. скрипки і композиції А. Корещенка). У Полтаві був диригентом укр. театр. трупи М. Петлішенка. Працював у оркестрах Севастополя, Ялти (нині обидва — АР Крим), Кисловодська (нині РФ), 1916–17 — в оркестрі С. Кусевицького (Мос­ква). Від 1919 — хормейстер Нар. дому, від 1920 — Великого театру в Москві, де дебютував як опер. диригент (1922, опера «Фра-Дияволо» Ф. Обера), водночас давав концерти у Філармонії. У репертуарі — понад 40 опер: «Життя за царя» М. Глінки, «Русалка» О. Даргомижського, «Борис Годунов» М. Мусоргського, «Пікова дама», «Мазепа» П. Чайковсь­кого, «Садко», «Сказання про невидимий град Кітеж» М. Римського-Корсакова, «Любов до трьох апельсинів» С. Прокоф’єва, «Дон Жуан» В.-А. Моцарта, «Гуґеноти» Дж. Мейєрбера, «Фауст» Ш. Ґуно, «Лакме» Л. Деліба, «Валькірія» Р. Ваґнера, «Богема» Дж. Пуччіні, «Паяци» Р. Леонкавалло, «Сільська честь» П. Масканьї, «Чотири деспоти» Е. Вольфа-Феррарі та ін. Володів досконалою диригент. технікою, детально опрацьовував вокал. партії, ансамблі й добивався злагодженого звучання опер. вистави. Від 1928 — диригент симф. концертів Моск. філармонії. 1940–45 — проф. кл. диригування Моск. консерваторії, 1943 — завідувач кафедри опер. підготовки. Мав записи на грамплатівках. Як диригент брав участь у зйомках худож. фільму-опери «Борис Годунов» за однойм. трагедією О. Пушкіна і муз. драмою М. Мусоргського (1954, реж. В. Строєва, «Мосфільм»; хор, балет, оркестр Великого театру).

Завантажити статтю