Невгамонний Юрій Михайлович

НЕВГАМО́ННИЙ Юрій Михайлович (19. 08. 1948, м. Дрогобич, нині Львів. обл.) — актор, режисер. Заслужений артист України (2004). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1980; курс В. Ткаченка). Відтоді працював в Одес. ТЮГу; 1996–2003 — Одес. театрі муз. комедії ім. М. Водяного; від 2003 — в Одес. рос. драм. театрі. Н. — актор яскравого самобут. обдарування.

Ролі: Тригорін («Чайка» А. Чехова), Віктор, Павло («Останній герой», «Непристойна назва» О. Марданя), Подкольосін («Одруження» М. Гоголя), Бен Зхарія («Занепад» І. Бабеля), Крутицький («На всякого мудреця доволі простоти» О. Островського), Джим О’Коннор («Скляний звіринець» Т. Вільямса), Негош («Весела вдова» Ф. Легара), Люсьєн Люк («Акомпаніатор» за М. Мітуа), Пічем («Тригрошова опера» Б. Брехта); у кіно — Михайло Зозуля («Точка повернення», 1986, реж. В. Колегаєв), Працівник, Фарцівник («Каталажка», 1990, реж. Г. Кеворков), Григорій Йосипович («Довідка», 2004), Він («Вічне повернення», 2013; обидва — реж. К. Муратова), Капітан («Біля річки», 2007, реж. Є. Нейман; усі — Одес. кіностудія худож. фільмів).

Вистави: «О, щасливі дні!» за С. Беккетом (1989), «Воскреслий та злий» Т. Оглобліна (2000), «Розмова у родині фон Штейн про відсутнього пана фон Ґете» П. Гакса (2013).

О. І. Шаврук

Основні ролі

Тригорін («Чайка» А. Чехова), Віктор, Павло («Останній герой», «Непристойна назва» О. Марданя), Подкольосін («Одруження» М. Гоголя), Бен Зхарія («Занепад» І. Бабеля), Крутицький («На всякого мудреця доволі простоти» О. Островського), Джим О’Коннор («Скляний звіринець» Т. Вільямса), Негош («Весела вдова» Ф. Легара), Люсьєн Люк («Акомпаніатор» за М. Мітуа), Пічем («Тригрошова опера» Б. Брехта); у кіно – Михайло Зозуля («Точка повернення», 1986, реж. В. Колегаєв), Працівник, Фарцівник («Каталажка», 1990, реж. Г. Кеворков), Григорій Йосипович («Довідка», 2004), Він («Вічне повернення», 2013; обидва – реж. К. Муратова), Капітан («Біля річки», 2007, реж. Є. Нейман; усі – Одес. кіностудія худож. фільмів).

Основні вистави

«О, щасливі дні!» за С. Беккетом (1989), «Воскреслий та злий» Т. Оглобліна (2000), «Розмова у родині фон Штейн про відсутнього пана фон Ґете» П. Гакса (2013).