Ковбаса Яків Федосійович
КОВБАСА́ Яків Федосійович (03. 03. 1920, с. Левченки, нині Ромен. р-ну Сум. обл. — 31. 01. 2001, Київ) — архітектор. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський художній інститут (1951), де від 1961 й викладав: 1970–88 — доцент кафедри архіт. проектування. Від 1951 працював в інституті «Діпромісто» (Київ). Серед реаліз. проектів — павільйон «Тваринництво» на ВДНГ УРСР у Києві (1-а пол. 1950-х рр.), ботан. сад (1965) і парк культури та відпочинку (перепланування, 1970) в Донецьку, архіт. частини пам’ятників Д. Мануїльському в Києві (1966), Т. Шевченку в м. Яготин Київ. обл. (1972), погруддя І. Стрельченка в м. Гола Пристань Херсон. обл. (1983), надмогил. пам’ятників М. Коцюбинському на Болдиних горах у Чернігові (1955), Остапу Вишні (1958) та Л. Смілянському (1972) на Байковому кладовищі в Києві. Брав також участь у проектуванні готелів «Інтурист» у Донецьку та Запоріжжі. Отримав 2-у премію за конкурс. проект станції метро «Вокзальна» в Києві (1952, не реалізований). Автор низки праць з паркобудівництва та ландшафт. архітектури. Писав акварелі. 1993 і 1995 у Києві відбулися персон. виставки.