Невесела Тетяна Іванівна

НЕВЕСЕ́ЛА Тетяна Іванівна (18. 08. 1957, с. Покровка Сахалін. обл., РФ) — скульпторка. Дружина Миколи, мати Тараса Невеселих. Член НСХУ (1985), СХ РФ (2004). Закін. Інститут живопису, скульптури та архітектури в Ленінграді (нині С.-Петербург, 1980; викл. М. Кєрзін, Б. Пльонкін), навч. у Київ. худож. інституті (1980–82; майстерня М. Вронського). Відтоді жила в Тернополі, де працювала у худож.-вироб. майстернях Худож. фонду України. Брала участь у міських, обл., всеукр., зарубіж. мист. виставках від 1981. Працювала в Польщі 1995–99 (лауреат премії м. Жешув у галузі культури, 1999). Від 2003 — у м. Смоленськ (РФ). Персон. виставка — у Смоленську (2007). Викл. худож.- графіч. факультету Смолен. університету. Основні галузі — станк. і монум. пластика; матеріали — гіпс, мармур, бронза, граніт. Роботи позначені рисами внутр. одухотвореності.

Тв.: рисунок «Автопортрет» (1981); станк. скульптура — «Чисті роси», «Син» (обидві — 1982), «Літо 1941-го» (1985); погруддя — А. Живова, Г. Танцорова (1984; Тернопіль); пам’ятник П. Карабіневичу (1993, м. Чортків Терноп. обл.); рельєф. портрет Івана-Павла ІІ (1995); монументи — архангелу Михаїлу, Матері Божій (обидва — 1996–2001; усі — м. Жешув, Польща).

Літ.: Дуда І. Тетяна Невесела // Тернопіль. 1994. № 2–3; Гайдарова Р. Судьба скульптора: Татьяна Невеселая: Альбом. Смоленск, 2009.

І. М. Дуда

Основні твори

рисунок «Автопортрет» (1981); станк. скульптура — «Чисті роси», «Син» (обидві — 1982), «Літо 1941-го» (1985); погруддя — А. Живова, Г. Танцорова (1984; Тернопіль); пам’ятник П. Карабіневичу (1993, м. Чортків Терноп. обл.); рельєф. портрет Івана-Павла ІІ (1995); монументи — архангелу Михаїлу, Матері Божій (обидва — 1996–2001; усі — м. Жешув, Польща).