Невестюк Яків Іванович
НЕВЕСТЮ́К Яків Іванович (псевд. і крипт.: Радикал, Той самий, Н. Н., Н-к Я.; 01. 01. 1868, м. Городенка, нині Івано-Фр. обл. — 1934, с. Жаб’є, нині смт Верховина Івано-Фр. обл.) — громадський діяч, письменник, лікар. Закін. Коломий. гімназію (нині Івано-Фр. обл., 1887), мед. факультет Краків. університету (1894). Під час навч. у Кракові разом із В. Стефаником організував і очолив укр. студент. товариство «Академічна громада». Був чл. Русько-укр. радикал. партії. Підтримував зв’язки з М. Драгомановим, І. Франком, М. Павликом, співпрацював із часописами «Народ» та «Життя і слово». Перевозив до Росії заборонену літературу, за що 1892 був ув’язнений. Ця подія згодом лягла в основу повісті «Спомини з моєї пригоди в Росії» // «Народ», 1893, № 17. Працював лікарем у м. Великі Мости (нині Червоногр. р-ну Львів. обл.), Бережани (нині Терноп. обл.), с. Жаб’є. Збирав фольклорно-етногр. матеріали. Разом із лікарем М. Олійником працював над укладанням укр. словника мед. термінів. Опублікував лікар. порадник «Як ходити коло хорих» (Л., 1897). Автор п’єс «Жид» (1883), «Кандидат» (1895, поставлена того ж року в Бережанах; опубл. — Л., 1911), «Супруги», «Несамовиті», «Запорізьке сватання», «Бродяга». Друкувався в газетах «Діло», «Учитель», «Хлібороб», журналах «Народ», «Зоря».
Рекомендована література
- Українські лікарі Прикарпаття. Коломия, 1995;
- Мазурак Я. І. Бережанщина літературна: Біогр. довід. Бережани; Т., 2014;
- Пундій.
Завантажити статтю
Людина 
