Невєдров Валерій Миколайович
Визначення і загальна характеристика
НЕВЄ́ДРОВ Валерій Миколайович (02. 01. 1947, м. Дружківка, нині Донец. обл.) — актор, режисер, громадський діяч. Народний артист України (2001). Закін. Держ. інститут театр. мистецтва у Москві (1975; курс М. Ковшова, К. Єланської) та Київ. інститут театр. мистецтва (1994; курс С. Данченка, Р. Коломійця). 1967–79 — актор Сум. муз.-драм. театру ім. М. Щепкіна; 1979–89 — актор і реж. Запоріз. ТЮГу, 1989–94 — Молодого театру; 1994–96 — реж. Нац. драм. театру ім. І. Франка; від 2004 — засн. і дир.-худож. кер. театру «Київ» (усі — Київ). Н. притаманні надзвичайна працездатність і результативність худож. проявів. Як актор Н. відзначається гострим малюнком і психол. достовірністю ролей. Разом із Р. Синьком, Н. Капельгородською та І. Драчем сприяв популяризації творчості І. Кавалерідзе. Н. — один із засн. Музею-майстерні (1994) і дир. Благодій. мемор. фонду (від 1992) І. Кавалерідзе у Києві. Був одним із організаторів відновлення пам’ятників княгині Ользі на Михайлів. площі, князю Ярославу Мудрому біля Золотих воріт у Києві за проектами І. Кавалерідзе. Після розкопок на Михайлів. площі знайдено 17 фрагментів пам’ятника княгині Ользі, згодом з ініціативи Н. їх встановлено у сквері біля Музею-майстерні І. Кавалерідзе.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Тарас Шевченко («Мати-наймичка» за Т. Шевченком), Архип Гудимуха («Рожеве павутиння» Я. Мамонтова), Гуска («Отак загинув Гуска» М. Куліша), Шельменко, Москаль («Шельменко-денщик», «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка), Васков («А зорі тут тихі…» за Б. Васильєвим), Езоп («Лисиця та виноград» Г. Фіґейреду); у кіно — Гіль («Сад Гетсиманський», 1993; «Тигролови», 1994; обидва — реж. Р. Синько, «Укртелефільм»), Петро Іванович Давидов («Викрадення Богині», 2009, реж. О. Березань, «Star Media»).
- Основні вистави
- «Нелегалка» (2006), «Звідки беруться діти» (2017) А. Крима, «Тарас Бульба» Неди Нежданої (за однойм. повістю М. Гоголя, 2007; гол. роль), «Fantasy з життя саксофоніста» (за п’єсою «Пригода ведмедиків панда» М. Вішнєка, 2012), «Лисиця та виноград» Г. Фіґейреду (2014; роль Езопа), «Морозко» (2015, за мотивами однойм. казки), «Червона-червона рута» (2019) В. Невєдрова, «За двома зайцями» М. Старицького (2016; роль Батька), «Я — Квітка» за Т. Череп-Пероганич (2017).