ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Невицька Ірина Павлівна

НЕВИ́ЦЬКА Ірина Павлівна (10. 12. 1886, с. Збудська Біла, нині Пряшів. краю, Словаччина – 05. 11. 1965, Пряшів) – українська громадсько-політична і культурна діячка у Словаччині. Дружина О. Невицького. Закін. учител. семінарію в Пряшеві. 1918 взяла участь у створенні Руської нар. ради у м. Стара Любовня (нині Пряшів. краю), 1922 – Союзу руських жінок Пряшівщини та аматор. драм. театру, що поставив кілька укр. п’єс, зокрема її драму «Боже провідіння» (1925). Активна учасниця укр. жін. руху, регулярно проводила виставки укр. нар. мистецтва. Ініціювала організацію осередка товариства «Просвіта» у Пряшеві (1930), заснувала й редагувала першу україномовну газету на Пряшівщині «Слово народа» (виходила 1931–32 фонет. правописом). 1933 переїхала до Ужгорода, де у тому ж році організувала жін. секцію товариства «Просвіта», а 1934 ініціювала скликання 1-го жін. конгресу (4 500 учасниць). Співзасн. і чл. Укр. селян. партії (1934–38), засн. і ред. г. «Народна сила» (1936–38). Також вміщувала публікації в календарях «Свобода» і «Нова свобода» та ін. У лютому 1939 сприяла заснуванню «Жіночої Карпатської Січі» (голова – С. Тисовська, організац. референт – М. Химінець). У часи нац.-визв. змагань за самостійність Карпат. України (1938–39) була чл. 1-ї руської Центр. нар. ради, Укр. нац. об’єднання (12 лютого 1939 звернулася до жіноцтва краю із закликом голосувати за нього на виборах до Сойму Карпат. України). Після окупації Закарпаття угор. військами повернулася до Пряшева, відтоді не брала участі у громад. і літ. житті. Авторка істор. роману «Правда побідила» (1925), зб. «Дарунок» (1929), повісті «Матій Куколка» (1958; 1968; 1994; усі – Пряшів). Від 1991 у с. Удол Пряшів. краю, де 1909–21 проживала Н., та у Пряшеві проводять щоріч. конкурс. огляд худож. читання жінок-декламаторок «Струни серця» ім. Н., 1996 в Удолі їй встановлено мемор. дошку. 1991 у часописі «Дукля» опубліковано спогади Н. «Моя праця».

Літ.: Бабота Л. Дочка Лабірщини // Нар. календар. 1991. Братислава; Пряшів; Уж., 1990; Хланта І. Літературне Закарпаття у 20 столітті. Уж., 1995; Мандриченко Л. Ірина Невицька... Життя і творчий шлях письменниці. Уж., 2005; Ребрик Н. Та, що відчиняла тяжкі двері Карпат: Великий чин Ірини Невицької // Дукля. 2017. № 1.

М. І. Мушинка

Рекомендована література

  1. Бабота Л. Дочка Лабірщини // Нар. календар. 1991. Братислава; Пряшів; Уж., 1990;Google Scholar
  2. Хланта І. Літературне Закарпаття у 20 столітті. Уж., 1995;Google Scholar
  3. Мандриченко Л. Ірина Невицька... Життя і творчий шлях письменниці. Уж., 2005;Google Scholar
  4. Ребрик Н. Та, що відчиняла тяжкі двері Карпат: Великий чин Ірини Невицької // Дукля. 2017. № 1.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Невицька Ірина Павлівна / М. І. Мушинка // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-72727

Тип публікації:

Енциклопедична стаття

Том ЕСУ:

23-й

Дата виходу друком тому:

2021

Дата останньої редакції статті:

2021

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Людина

Ключове слово:

українська громадсько-політична і культурна діячка у Словаччині

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

72727

Кількість переглядів цього року:

6

Схожі статті

Бриндзя
Людина  |  Том 3 | 2004
В. С. Коломийчук
Кукаркін
Людина  |  Том 16 | 2016
А. О. Корсунь
Лавьоров
Людина  |  Том 16 | 2016
С. Б. Шехунова

Нагору