Невицький Омелян

НЕВИ́ЦЬКИЙ Омелян (20. 06. 1878, с. Вишня Ялова, за ін. даними — с. Шеметківці, нині обидва — Пряшів. краю, Словаччина — 30. 12. 1939, м. Майнерсвілл, шт. Пенсильванія, США) — український церковний і громадсько-політичний діяч у Словаччині та США. Чоловік І. Невицької. Закін. Пряшів. і Будапешт. духовні семінарії, Будапешт. університет (1903). У тому ж році рукопоклад. на греко-катол. священика. Душпастирював у с. Чичава, від 1909 — у с. Удол (нині обидва — Пряшів. краю), водночас викладав у Пряшів. учител. семінарії. 8 листопада 1918 ініціював створення Руської нар. ради у м. Стара Любовня (нині Пряшів. краю), яку 19 листопада переведено до Пряшева. 1918 організував кілька нар. віч у м. Бардіїв, Свидник, Меджилабірці, Гуменне (нині усі — Пряшів. краю), на яких прийнято резолюції про возз’єднання Закарпаття з Україною. Учасник Всезакарп. конгресу 21 січня 1919, один із ініціаторів створення товариства «Просвіта» в Ужгороді (1920). Голова Ліги русинів у Пряшеві (1919–21). У 1919 відряджений до США для організації фінанс. підтримки Закарпаття. Після повернення 1920 заарешт. за звинуваченням у античехо-словац. діяльності, незабаром звільнений. З метою уникнути подальших ареш­тів 1922 емігрував до США, де став священиком Піттсбур. руського екзархату (шт. Пенсильванія). Із розгортанням у Закарпатті державотвор. подій 1938–39 організував і став головою Комітету оборони Карпат. України, що видавав відозви, влаштовував віча, збирав кошти для уряду А. Волошина. У числен. виступах постійно закликав до єдності закарп. емігрантів, поділених на два табори — народовец. (укр.) і русофільський. Публікував вірші та оповідання в укр. емігрант. періодиці.

Завантажити статтю