Невкритий Денис Никифорович

НЕВКРИ́ТИЙ Денис Никифорович (16. 06. 1895, с. Матвіївка, нині Кременчуц. р-ну Полтав. обл. — 15. 02. 1970, Київ) — ре­ставратор, живописець. Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Член СХУ (1947). Закін. Київ. художнє училище (1919; викл. Ф. Красицький, Ф. Кричевський, В. Менк, М. Струн­ников, І. Селезньов, Г. Дядченко). 1916–19 — студент філол. факультету Університету св. Володимира у Києві, 1922 навч. у худож. студії (викл. І. Шульга). Водночас заочно ви­вчав стилістику в Моск. літ. академії. 1932–39 — на творчій роботі. Закін. курси в ре­ставрац. майстерні Третьяк. галереї (1939), стажувався в Центр. худож.-ре­ставрац. майстерні (1950, обидві — Москва). Працював у Центр. н.-д. ре­ставрац. музей. майстернях (нині Нац. н.-д. ре­ставрац. центр України, Київ): асист. ре­ставратора, ре­ставратором, ст. ре­ставратором (1938–41, 1945–57). Йому доручали най­складніші в ре­ставрації музейні твори олій. та темпер. живопису, зокрема по­шкоджені картини І. Айвазовського, А. Васнєцова, К. Трутовського, І. Шишкіна, В. Полєнова та багатьох ін. ві­домих художників. За свідче­н­ням дир. Ре­ставрац. майстерень П. Кодьєва, в усіх музеях України екс­понуються картини, від­ре­ставровані Н. Багато працював над ре­ставрацією картин, що особливо по­страждали під час 2-ї світової вій­ни, брав активну участь в обстежен­ні та ре­ставрації творів олій. живопису Дрезден. картин. галереї. У нього стажувалося багато ре­ставраторів живопис. творів. У повоєн. час брав участь у ре­ставрац. роботах в Андріїв. церкві та Володимир. соборі в Києві (ре­ставрація живопису А. Васнєцова та П. Нестерова). Учасник всеукр. худож. ви­ставок від 1937, серед яких — «Ре­ставрац. роботи 1938–53 (у фоторе­продукціях)» (Київ, 1953) та від­ре­ставр. картин Дрезден. картин. галереї (Москва, 1955). Автор картин із реал. від­творе­н­ням дійсності: «Колгоспна пасіка», «Колгоспний сінокіс» (обидві — 1937). Екс­понував твори у Харкові та Києві (від 1937). Опублікував низку повістей, одна з яких одержала високу оцінку М. Горького.

Завантажити статтю