Невмитий Володимир Ілліч
НЕВМИ́ТИЙ Володимир Ілліч (27. 08. 1954, с. Тарасівка Звенигород. р-ну Черкас. обл. — 03. 09. 2013, Одеса) — поет, новеліст, журналіст. Член НСПУ (2004), НСЖУ (1979). Ґран-Прі 3-го Всеукр. конкурсу «Україна — єдина» (2001), диплом заг.-нац. конкурсів «Українська мова — мова єднання» (2002; один з ініціаторів започаткування 2000 цього конкурсу), премія ім. П. Беринди (2004). Закін. Київський університет (1976), ВПШ при ЦК КПУ (1987). Працював кор., відп. секр. г. «Іллічівський судноремонтник» (1976–82); ст. ред. екон. програм Одес. радіо (1982–90); відп. секр., заст. гол. ред. регіон. тижневика «Земля і люди» (1990–95); власкором Нац. радіокомпанії України в Одес. обл. (1995–2007); від 2007 — заступник ген. дир. з радіомовлення Одес. обл. телерадіокомпанії. Співпрацював із журналами «Україна», «Президент», «Український світ», тижневиками «Президентський вісник», «Влада і політика». У твор. доробку — лірична поезія; філос. осмислення буття; мариністика.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Tabula Rasa. 2003; Найясніше між усіма сонцями сонце. 2005; Озонна зона. 2005; Втіхи на воді. 2009 (усі — Одеса).