Неврев Микола Васильович

НЕ́ВРЕВ Микола Васильович (Неврев Николай Васильевич; 03(15). 05. 1830, Москва — 03(16). 05. 1904, с. Лисковщина Могильов. пов. Могильов. губ., нині Круглян. р-ну Могильов. обл., Білорусь) — російський живописець. Закін. Моск. училище живопису, скульптури та зодчества (1855; майстерня М. Скотти). Отримав звання вільного художника. Основні галузі — істор., портрет., жанр. живопис. Мешкаючи постійно в Москві, створював спочатку портрети, згодом картини із рос. нар. побуту, а від серед. 1870-х рр. — переважно істор. тематики в стилі реалізму, зокрема «Ярослав Мудрий виряджає свою доньку Анну заміж за французького короля Генріха І» (1888), «Князь Роман Галицький і папські посли», «Дмитрій Самозванець у Вишневецького» (обидві — кін. 1880-х рр.) та ін. Автор жанр. полотен, напр., «Панахида на сільському кладовищі» (1865), «Із недавнього минулого» (1866), «Представлення Ксенії Годунової Лжедмитрію» (1882), «Патріарх Никон перед судом» (1885), «Захар Ляпунов і Василь Шуйський» (1886), «Спадок після чиновника», «Воєвода» (із поеми Міцкевича), «Дві подруги», «Поділ спадку», «Сватання» (обидві — 1889), «Бояриня» (1901). Член Товариства пересув. худож. виставок (від 1881). Перша премія Моск. товариства любителів мистецтв за картину «Присяга Лжедмитрія I польському королю Сиґізмунду III на введення в Росії католицизму». Доживав у бідності, покінчив життя самогубством. Окремі твори зберігаються у ДТГ (Москва), НХМ Білорусі (Мінськ), Воронез., Саратов. ХМ.

Літ.: Артемов В. В. Николай Неврев. Москва, 2004; Сарнова О. М. Заложник детства. О художнике Николае Васильевиче Невреве (1830–1904) // Моск. журн. История государства Российского. 2009. № 10.

С. І. Очеретянко