Неврлий Ярослав Фердинандович
НЕ́ВРЛИЙ Ярослав Фердинандович (17. 06. 1886, с. Кабарiвці, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. — 20. 02. 1958, Братислава) — педагог та мовознавець чесько-українського походження. Батько М. Неврлого. У Чернівцях закін. нім. класичну гімназію (1908) й вступив на філос. факультет нім. університету, де 1914 склав держ. іспит для викл. серед. шкіл (нім. та лат. мови). На поч. 1-ї світової війни дезертирував з австр. армії і втік до Рос. імперії (м. Ростов-на-Дону). Після війни повернувся в Україну (Червоноград, Куп’янськ, Полтава, Харків), де працював викл. нім. та лат. мов у серед. школах і лектором цих мов у вищих та фахових закладах (серед учнів — О. Довженко, Г. Майфет, Г. Епік). На поч. 1920-х рр. — перекладач зх. мов у наркома освіти України М. Скрипника, водночас викладав нім. мову на Всеукр. курсах для укр. дипломатів у Харкові. 1931 Н. заочно закін. пед. факультет Харків. ІНО (спеціальність «українська мова й літ-ра»). 1933 виїхав до Чехо-Словаччини, де одержав посаду проф. української мови й педагогіки Ужгород. дівочої учител. семінарії. Автор першого підручника української мови з фонет. правописом «Граматика української мови» (ч. 1–2, Уж., 1937–38; Подєбради, 1941), що відіграв значну роль у нац. усвідомленні укр. насел. Закарпаття. Під псевд. Каменяр опублікував розвідку «Русин чи Українець?» (Уж., 1937). Після угор. окупації Закарпаття 1939 виїхав до протекторату Чехії та Моравії, де спочатку був проф. нім. та лат. мов нім. гімназії в Остраві, а потім — укр. гімназії в Дрогобичі. Після 2-ї світової війни Н. працював на Пряшівщині: став першим учителем української мови в Рос. гімназії в Меджилабірцях, а від 1956 вів курси української мови в Пряшеві. Будучи вже на пенсії, мешкав у сина Миколи в Братиславі.
Рекомендована література
- Майфет Г. Пам’яті вчителя // Рад. освіта. 1988. № 21;
- Божук Г. Пам’яті вчителя Ярослава Неврлі // Карпат. голос. 2002. № 15;
- Неврлий М. Минуле й сучасне: Зб. слов’янозн. пр. К., 2009.
Завантажити статтю
