Невядомський Станіслав

НЕВЯДО́МСЬКИЙ Станіслав (04. 11. 1859, с. Сопошин, нині Львів. р-ну Львів. обл. — 15. 08. 1936, Львів) — композитор, диригент, музичний критик, педагог. Навч. у Львів. консерваторії Галиц. муз. товариства (кл. К. Мікулі), Віден. консерваторії (1882–85; кл. Ф. Кренна). 1886–87 — мист. дир., 1918–19 — директор Міського театру (Львів); 1887–1918 — проф. Львів. консерваторії Галиц. муз. товариства (під час 1-ї світової вій­ни 1914–18 — керівник філії Консерваторії у Відні для біженців). Водночас 1885–92 — 2-й диригент співочого товариства «Лютня-мати», 1888–92 — викладач школи при цьому Т-ві; 1918–19 — засн. і ред. вид. «Gazeta Muzyczna» у Львові. 1919–27 — проф. Консерваторії, 1927–31 — директор Муз. інституту ім. А. Ґрудзинського у Варшаві. Н. — засн. Спілки письменників та муз. критиків (1924), голова Секції сучас. польс. композиторів (від 1925), один із організаторів Інституту Шопена (1934; усі — Варшава). Як муз. критик та публіцист друкував статті в багатьох період. вид. Львова, Варшави та ін. міст. Н. — автор 2-х Симф., Струн. квартету та понад 500 пісень, вокал.-інструм., фортепіан. та хор. творів. Здобули популярність його вокал. цикли «Яськова доля» (сл. М. Конопницької), «Могилка Марилі» (сл. А. Міцкевича), «Маки» (сл. К. Макушинського); «Три польські танці», «Дві мазурки» для фортепіано, обробки нар. пісень та ін. Муз. стиль митця пов’яз. із польс. фольклором, для нього характерне використання ритміч. та інтонац. елементів нар. пісень і танців.

Завантажити статтю